Гвідо Рені
Ґвідо Рені (італ. Guido Reni; *4 листопада 1575, Кальвенцано, Емілья-Романья — †18 серпня 1642, Болонья) — італійський художник, відомий представник Болонської школи. Малював фрески, релігійні і міфологічні картини, іноді портрети.
| Ґвідо Рені | ||||
|---|---|---|---|---|
| Guido Reni | ||||
![]() |
||||
| Автопортрет Гвідо Рені в похилому віці | ||||
| При народженні | Guido Reni | |||
| Народження |
4 листопада 1575 Болонья | |||
| Смерть | 18 серпня 1642 (66 років) | |||
| Болонья | ||||
| Поховання | Basilica of San Domenicod | |||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | портретний живописd, релігійний живописd[1], міфологічний живопис[1], алегорія[1], побутовий жанр[1] і портрет[1] | |||
| Навчання | Болонська Академія Клементина | |||
| Діяльність | художник, ілюстратор, рисувальник, архітектурний кресляр, майстер офорту | |||
| Напрямок | академізм бароко | |||
| Вчитель | Денис Кальверт[2] | |||
| Відомі учні | Giovanni Maria Tamburinid, Paolo Biancuccid, Giovanni Venanzid, Antonio Giarolad і Emilio Savonanzid | |||
| Член | Академія Святого Луки[3] | |||
| Твори | релігійні і міфологічні картини, портрети | |||
|
| ||||
|
| ||||
Біографія
Гвідо Рені — син італійських музи́к з міста Болонья, Даніеле Рені та його дружини Джинерви де Поччі. У віці 9-10 років батьки віддали його в майстерню болонського художника Деніса Кальварта. Працював він помічником і в майстернях художників Альбані і Доменікіно. З заснуванням в Болоньї Академії братів Каррачі перейшов туди і вважається учнем Каррачі.

Усі італійські майстри вважали за доцільне знати техніку створення фресок, бо це давало право робити стінописи в церквах і мати стабільний заробіток. Аби опанувати техніку фрескових стінописів, Рені стажувався у художника Феррантіні. Пробою сил були стінописи фасаду палаццо Цані в Болоньї. Усе це стало в нагоді молодому художнику, коли той дістався Риму у 1600 році.
У Римі отримав замовлення від кардинала Боргезе на розпис плафону в палаццо Роспільозі, де створив відому фреску «Аврора». Пізніше ця фреска стане маніфестом академізму, (живопису, пов'язаного з академічним, художнім навчанням) і розійдеться в десятках копій як зразок міфологічного твору. По замові папи римського Павла V зробив фрески в каплиці Квирінальського палацу зі сценами життя Богоматері. Невпинно малював релігійні і міфологічні картини. У Римі ненадовго підпав під благодійний вплив творів Караваджо. Пізніше відійшов від його манери, що надало його творам збляклих кольорів і ознак занепаду.
Жив і працював головним чином в Римі і Болоньї, ненадовго виїжджав у Неаполь та Равенну.
Після смерті Лодовіко Каррачі 1619 повернувся до Болоньї, де посів посаду керівника Болонської академії.
Картини із впливом караваджизму
Давид із головою Голіафа,1605 р., Лувр, Париж.
Олену Прекрасну ведуть на корабель, 1631, Лувр, Париж.
Св.Єронім, Відень
Розстріл Св. Себастьяна. Відень
Релігійні картини
Обрізання немовляти Христа за єврейським законом, Сієна, Сан Мартіно.
Святий Йосип колисає дитятко Ісуса
Михайло Архангел у Санта-Марія-делла-Кончеціоне, Рим.
Винищення немовлят за наказом царя Ірода.Болонья, нац. пінакотека
Іван Хреститель у пустелі. Лондон.
Ґвідо Рені в Україні
В українській літературі
Згадка про творчість Ґвідо Рені, зокрема про картину «Христос у терновім вінку», є в оповіданні Клима Поліщука «Воєнко» (1921).
Див. також
Джерела
- Всеволожская С. Н. и др. «Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964 (рос)
- Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
Посилання
- Рені Гвідо // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 454.
