Стефано Тореллі
Стефано Тореллі (італ. Stefano Torelli; *1712, Болонья, Італія — 1784, Петербург, Російська імперія) — італійський художник і гравер 18 століття, представник стилю рококо. Малював вівтарні образа, декоративні та алегоричні станкові картини, портрети, художні плафони для палаців.
| Стефано Тореллі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Stefano Torelli | ||||
| При народженні | Stefano Torelli | |||
| Народження |
1712 Болонья | |||
| Смерть | 1784 | |||
| Петербург | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | у Франческо Солімена | |||
| Діяльність | художник, майстер офорту, викладач університету | |||
| Напрямок | бароко, рококо | |||
| Роки творчості | 1725 -1783 | |||
| Покровитель | Август ІІІ, Катерина ІІ | |||
| Вплив | Франческо Солімена | |||
| Працівник | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Твори | вівтарні образа, плафони, портрети, картини алегорії | |||
| Батько | Феліче Тореллі | |||
| Мати | Lucia Casalini Torellid | |||
| Родичі | Egmont von Chasotd | |||
|
| ||||
 Стефано Тореллі у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в місті Болонья. Художню освіту отримав у батька, другорядного художника Феліче Тореллі. Шліфував майстерність у художника Франческо Солімена в місті Неаполь.
Через економічну скруту та кризу в Італії 18 століття перебрався на заробітки у Дрезден, де працював по замовам курфюрста Августа ІІІ з 1740 по 1759 рр. Серед творів в Дрездені - стінописи у Хофкірхе ( Припалацова церква в стилі бароко )та в палаці міністра, графа Брюля ( знишені в 1945 р.)
У зв'язку зі зміною кон'юнктури був вимушений переїхати до міста Любек, де працював три роки. Створив 10 алегоричних картин для зали аудієнцій в місцевій ратуші.
Отримав запрошення від графа І.І. Шувалова на працю в Санкт-Петербург, куди перебрався у 1762 році. Брав діяльну участь у декоруванні Китайського палацу в передмісті Петербурга - Оранієнбаум з 1765 р.
Дещо слабкий в малюванні архітектурних споруд у перспективних скороченнях, доручав малювати їх театральному декоратору Якобу Міллеру, що працював разом з ним.
Помер в Петербурзі у 1784 р.
Вибрані твори
- Плафон (живопис) «Аполлон та алегорії мистецтв», Китайський палац, Оранієнбаум
- Портрет підполковника Франца фон Шосо, зятя Стефано Тореллі, м. Любек, Німеччина
- Плафон (живопис) «День і Аврора, що приходять на зміну Ночі », Китайський палац
- Плафон (живопис) « Зефір і Флора » ( дані Я. Штеліна )
- «Селена та Ендіміон», Львівська галерея мистецтв
- Плафон (живопис) « Борей та Оріфія» для Зимового палацу ( дані Я. Штеліна )
- Портрет Катерини ІІ на троні ( дані Я. Штеліна )
- Камергерграф Г. Орлов ( дані Я. Штеліна )
- Кабінет-секретар Єлагін ( дані Я. Штеліна )
- «Портрет князя Григорія Орлова», 1763 р., Ермітаж
- Соколова Анастасія Іванівна, дружина де Рібаса, 1775 р.
- Граф Григорій Захарович Чернишов ( дані Я. Штеліна )
- Дружина графа Г.З. Чернишова, уроджена Іслєнєва, Ермітаж, Петербург
- «Мінерва», 1771 р., Державний Російський музей
- «Венера і Адоніс», 1774 р., ( дані Я. Штеліна )
- «Коронація Катерини ІІ», 1777 р., ( дані Я. Штеліна )
Тореллі. «Кароліна Тюґендрейх» , 1762 р..jpg.webp)
Тореллі. «Коронаційний портрет Катерини ІІ»
Тореллі. «Соколова Анастасія Іванівна»
Тореллі. «Анна Чернишова»
Тореллі. «Шарлотта Амалія, княгиня де Авґустенбург»
Тореллі. «Наришкін Семен Кирилович»
Галерея
Китайський палац, Велика зала з плафоном С. Тореллі «День і Аврора»
Китайський палац, фасад на ставок
Китайський палац, Сиренєва вітальня з картиною С. Тореллі «Селена та Ендіміон».
Джерела
- Гос.Эрмитаж. Каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, «Аврора», 1976
- Кючарианц Д.А. «Художественные памятники города Ломоносова», Л. Лениздат, 1980
- Всеволожская С.Н. и др. « Итальянская живопись 13-18 веков в собрании Эрмитажа», Л, 1964
- «Львівська картинна галерея», Львів, «Каменяр», 1972
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стефано Тореллі