Борис Михайло
Михайло Борис (Псевдо: «Жан», «Зіновій Грабик»; 30 жовтня 1920, с. Соб'ятин, Ярославський повіт, (тепер Польща) — 24 серпня 1974, м. Сідней, (Австралія) — районовий провідник ОУН Ярославщини, тереновий провідник ЗЧ ОУН в Австралії.
| Михайло Борис | |
|---|---|
 Хорунжий | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
30 жовтня 1920 с. Соб'ятин, Ярославський повіт, (тепер  Польща) |
| Смерть |
24 серпня 1974 (53 роки) м. Сідней, .svg.png.webp){kind=small} Австралія |
| Псевдо | «Жан», «Зіновій Грабик» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |
 УПА  ОУН |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
| Командування | |
|
Районовий провідник ОУН Ярославщини Тереновий провідник ЗЧ ОУН в Австралії | |
Життєпис
Народився 30 жовтня 1920 року у селі Соб'ятин Ярославського повіту в родині Марії і Григорія Борисів. Закінчив початкову в рідному селі.
У вересні 1939 року, після загарбання Польщі Німеччиною і СССР село опинилося в прикордонній смузі радянської частини й усі мешканці були примусово переселені у 1940 року в Бродівський повіт.
У 1944 році повернувся до рідного села та з Марією Ровенчук–«Іриною» організував підпілля в Ярославщині. Займає посаду районовий провідник в 2-му районі (Ярославський) ІІ округи «Батурин» Закерзонського Краю ОУН.
Відійшов рейдом на Захід у серпні 1947 року в складі групи, до якої окрім нього входили: Богдан Гораєцький — «Плай», Семен Козелко — «Черемош», Осип Дикий — «Ярко» (майже повний районовий провід), та ще якийсь священик, який в дорозі згубився. Група щасливо прибули восени 1947 року до американської окупаційної зони Німеччини.
З Німеччини еміґрував до Австралії. Був одружений з австралійкою Френсіс Джерард (Frances Gerarde), виховали чотирьох дітей: Михайла, Марію, Марка і Юліяна.
Його спомин «Спогади з участи у збройному підпіллю ОУН-УПА» надрукований в книзі Богдана Гука "Молоді українці Михайла Бориса — «Жана».
Похований на цвинтарі Кемпс Крік (Kemps Creec) в місті Сідней, Австралія.