Бутень (рід)
Бу́тень (Chaerophýllum) — рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини окружкові (Apiaceae). Ареал роду — регіони з помірним кліматом Євразії та Північної Америки.
| Бутень | |
|---|---|
![]() | |
| Квіти Chaerophyllum temulum | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Scandiceae |
| Підтриба: | Scandicinae |
| Рід: | Бутень (Chaerophyllum) L., 1753 |
| Види | |
|
Див.текст | |
Ботанічний опис
Трав'янисті дворічні рослини з бульбою або багаторічники з кореневищем.
Листки багаторазово перисто-розсічені.
Чашечка квітки з непомітними зубцями, пелюстки білі, рожеві, червоні або пурпурові, оберненосерцеподібні, на верхівці глибоко виїмчасті та у виїмці із загнутою усередину частиною, при основі клиноподібні або відразу переходять у короткий нігтик.
Плоди довгасто-циліндричні або вузькоеліптичні, до верхівки звужені.
Види
Рід налічує близько 40 видів:[1]
|
|
Практичне використання

Деякі види бутня їстівні — Chaerophyllum bulbosum. Ароматні бульби, подовжені або округлі, що нагадують дрібну моркву або ріпу з жовтувато-білою м'якоттю використовували як овочі — для пюре, гарнірів та запіканок. На Кавказі бутень бульбоносний (шушан) використовують і зараз як овоч, і як спецію. Продаються його мариновані пагони.[2]
Примітки
- За даними сайту GRIN. Архів оригіналу за 6 травня 2009. Процитовано 23 квітня 2015.
- Съедобные дикорастущие растения Армении. izarmenii.ru. Процитовано 9 грудня 2021.
Джерела
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н. Г. Холодного; Редкол.: Ю. Н. Прокудин, Д. Н. Доброчаева, Б. В. Заверуха, В. И. Чопик; Авт.: М. И. Котов, Ю. Н. Прокудин, А. И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.
.jpg.webp)
