Витязівка

Ви́тязівка — село в Україні, у Кетрисанівській сільській громаді Кропивницького району Кіровоградської області. Населення становить 1041 осіб. Колишній центр Витязівської сільської ради.

село Витязівка
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Кропивницький район
Громада Кетрисанівська сільська громада
Рада Кетрисанівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA35040170170040208
Облікова картка Витязівка 
Основні дані
Засноване 1781
Населення 1041
Площа 2,397 км²
Густота населення 434,29 осіб/км²
Поштовий індекс 27232
Телефонний код +380 5257
Географічні дані
Географічні координати 48°00′40″ пн. ш. 31°52′50″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 152 м
Водойми р. Мертвовод
Місцева влада
Карта
Витязівка
Витязівка
Мапа

Історія

Станом на 1886 рік у селі, центрі Витязівської волості Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, мешкало 518 осіб, налічувалось 107 дворових господарств, існували православна церква, земська станція та 5 лавок, відбувались базари щонеділі[1]. За 7 верст — православна церква.

До 1959 року було районним центром Кіровоградської області.

Тут працював в райкомі комсомолу письменник Віталій Логвиненко. Про роботу райкому він написав роман «Літа молодії».

Уродженцями Витязівки є Денис Осадчий та Іван Індик, удостоєні звання Героя Радянського Союзу (посмертно) за героїзм під час німецько-радянської війни.

Село належало до Бобринецького району до його ліквідації 17 липня 2020 року[2].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1315 осіб, з яких 590 чоловіків та 725 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1041 особа.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 95,00 %
російська 2,40 %
вірменська 1,06 %
білоруська 0,86 %
молдовська 0,48 %
румунська 0,10 %
угорська 0,10 %

Освіта

Перший запис про школу у селі Витязівці з'явився у 1869 році[джерело?]. Це була парафіяльна школа, у якій навчалося 63 учнів. У 1885 році школа стає церковнопарафіяльною. Навчання було платним. Здобували знання 47 учнів. На початку 20 століття засновано двокласну земельну школу.

У 1920 році з метою ліквідації письменності створено трудову школу (109 учнів)[джерело?].

У 1927 році на базі трудової школи почала працювати семирічка.

У 1934 році школа набула статусу середньої. 28 учителів навчали 520 учнів[джерело?].

У 1977 школа перейшла в нове, нині діюче приміщення.

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.