Владислав ІІ Оломоуцький

Владислав ІІ Оломоуцький
Народився	невідомо; невідомо
Помер	1165
Конфесія	Католицька церква
Рід	Пржемисловичі
Батько	Собіслав I
Мати	Аделаїда Адлета
Брати, сестри	Вацлав II, Олдрих Оломоуцький, Марія Богемська і Собіслав ІІ
	Медіафайли у Вікісховищі;

Владислав II (? — 1165) — князь Оломоуца з 1137 року, старший син князя Богемії Собіслава I і принцеси Аделаїди.

І по материнській, і по батьківській лінії походив від великих князів Київських. Правнук Великого князя Київського Святополка Ізяславича.

Біографія

Рік народження Владислава невідомий.

1137 року Владислав отримав від свого батька, князя Богемії Собіслава I, в уділ Оломоуцьке князівство.

Бажаючи забезпечити успадкування своїм синам Богемського престолу, Собіслав I вирішив змінити закон про престолонаслідування Бржетислава I, за яким Богемську корону успадковував старший представник династії Пржемисловичів. Він вирішив замінити його принципом спадкування за перворідством. Для цього 1138 року зібрав сейм у місті Садська, на якому запропонував затвердити своїм спадкоємцем старшого сина Владислава. Сейм пішов назустріч Собіславу і затвердив Владислава його спадкоємцем, однак це рішення викликало невдоволення інших Пржемисловичів. І коли 1139 року Собіслав під час полювання захворів, князі таємно зібралася у Вишеграді, де було вирішено не звертати увагу на рішення сейму.

Собіслав помер 14 лютого 1140 року. А вже 17 лютого новий сейм затвердив князем Богемії Владислава, сина іншого князя Богемії Владислава I — брата Собіслава I. Новий князь цього ж року позбавив Владислава Оломоуцького князівства, повернувши його Отто ІІІ, синові колишнього князя Оломоуца Оти II.

Незадоволені тим, що новий Богемський князь проявив себе повновладним правителем, чеські князі на чолі з жупаном Начератом, 1142 року повстали. Приєднався до повстання і Владислав, син Собеслава I.

Хоча повстанці спочатку й мали успіх, і навіть взяли в облогу Прагу, у підсумку Владислав ІІ (син Владислава І) переміг і колишній Оломоуцький князь Владислав (син Собіслава І) був змушений виїхати в Угорщину.

Був одружений. Дружина: з 1152/1155 N, донька маркграфа Бранденбурга Альбрехта I і Софії фон Вінценбург. Дітей не було.

Про подальшу долю Владислава відомо мало. У 1146 році він зустрічався з князем Владиславом II. Востаннє ім'я Владислава згадується у 1165 році. Дітей він не залишив, а його претензії на Богемський престол успадкував молодший брат Собіслав ІІ.

Родовід

Владислав ІІ веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Олдржих,
князь Богемії

Бржетіслав I,
князь Богемії

Божена

Вратислав ІІ ,
король Богемії

Генрих фон Швайнфурт

Юдит фон Швейнфурт Божена

Гербера фон Хенненберг

Собіслав I,
князь Богемії

Мешко II,
князь Польщі

Казимир I,
князь Польщі

Річеза Лотаринзька

Святослава Сватава,
українська княжна

Володимир Великий,
Великий князь Київський

Добронега Володимирівна,
українська княжна

Анна Порфірогенета

Владислав ІІ,
князь Богемії

Бела I,
князь угорський

Геза I,
король Угорщини

Ричеза,
польська принцеса

Алмос,
принц угорський

Теодул Синаденос

Софія

Невідома

Аделаїда,
українсько-угорська княжна

Ізяслав Ярославич,
Король Русі

Святополк Ізяславич,
Великий князь Київський

Гертруда,
польська принцеса

Предслава,
українська княжна

Богемський князь

Богемська принцеса

Невідома

Джерела

Jörg K.Hoensch Histoire de la Bohême Éditions Payot Paris (1995) (ISBN 2228889229)
ŽEMLIČKA, Josef. Čechy v době knížecí 1034—1198. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2007. 712 s. ISBN 978-80-7106-905-8.
Novotný Václav. České dějiny I./II. Od Břetislava I. do Přemysla I. — Praha: Jan Laichter, 1913.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.