Святослава Сватава
Святослава Сватава (пол. Świętosława, чеськ. Svatava; 1048 — 1 вересня 1126) — польська княжна, третя дружина короля Богемії Вратислава II, перша королева Богемії. Онука Великого князя Київського Володимира І.
| Святослава Сватава | |
|---|---|
| Świętosława Swatawa | |
 Святослава Сватава | |
| Королева Богемії | |
| Початок правління: | 1062 |
| Кінець правління: | 1092 |
|
| |
| Попередник: | Аделаїда Арпад |
| Наступник: | Юдіт Тюринзька |
|
| |
| Дата народження: | пр. 1046–1048 |
| Дата смерті: | 1 вересня 1126 |
| Місце смерті: | Богемія |
| Чоловік: | Вратислав ІІ |
| Династія: | П'ясти, Рюріковичі |
| Батько: | Казимир I |
| Мати: | Добронега Володимирівна |
Біографія
Святослава Сватава донька князя Польщі Казимира I та його дружини — руської князівни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира Великого.
Також прабабусею Святослави по батьківській лінії була княжна Дубравка, донька чеського князя з династії Пржемисловичів Болеслава I.
Взимку 1062 року, приблизно у 15-річному віці, Світослава-Сватава виходить заміж за князя Богемії Вратислава II, через рік жалоби після смерті його другої дружини, угорсько-української княжни Аледаїди Арпад.
У Вратислава ІІ до цього часу вже було четверо дітей.
У Святослави та Вратислава народилось 5 спільних дітей.
На Великдень 1085 року Вратислава II було проголошено Королем Богемії, він отримав корону з Майнца від імператора Священної Римської імперії Генріха IV. У червні того ж року в Празі він і Сватава були короновані Трірського єпископом Егільбертом короновані й помазані на правління — таким чином, Святослава-Сватава стала першою королевою Богемії.
Сватава надавала допомогу і заступництво церкви — за її вказівкою у Вишеграді було збудовано нову будівлю колегіального капітулу. Вона також була жертодавицею багатьох церков.
Після смерті Вратислава ІІ 1092 року Сватава живе як королева-мати. Протягом тривалого часу вона була зайнята улагоджуванням внутрішніх конфліктів в країні і чвар між її синами Владиславом і Собеславом. Згідно «Чеської хроніці» (Chronica Boemorum), в 1125 році вона зіграла вирішальну роль в згладжуванні протиріч по розділу спадщини, готових тоді перерости в громадянську війну.
1125 р. Владислав I, тоді смертельно хворий, побажав передати владу в країні і корону Богемії своєму двоюрідному брату Отто II Чорного, який був старшим за його рідного брата Собеслава. Однак в справу втрутилася королева Світослава і переконала Владислава змінити своє рішення (згідно хроніці, вона заявила синові: «Сорочка ближче до тіла, ніж плащ»). Таким чином, спадкоємцем і опікуном малолітніх дітей Владислава I став Собеслав.
Святослава, яка тридцять років була королевою-вдовою, дожила до перемоги свого сина короля Собеслава в битві при Хлумці і померла у вересні 1126 року.
Після смерті свого чоловіка (1092 р.) королева Святослава-Сватава стала свідком сходження на престол шести Богемських королів, і серед них — трьох своїх синів.
Діти
- Болеслав (–1091), князь Оломоуцький
- Боривой II (1064 — 2 лютого 1124), Князь Богемії
- Владислав І (1065 — 2 лютого 1124), Князь Богемії
- Собіслав I (1075 — 14 лютого 1140), Князь Богемії
- Юдіт (1066 — 9 грудня 1108), дружина Віпрехта фон Гройч, князя Лужицького.
Родовід
Світослава Сватава веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.
| Мешко I, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Болеслав I , князь Польщі | ||||||||||||||||
| Дубравка, Богемська князівна | ||||||||||||||||
| Мешко II, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Добромир, князь Лужицький | ||||||||||||||||
| Емільда Лужицька | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Казимир I, князь Польщі | ||||||||||||||||
| Герман I, пфальцграф Лотарингії | ||||||||||||||||
| Еццо Пфальцграф Лотарингії | ||||||||||||||||
| Ядвіга фон Ділінген | ||||||||||||||||
| Рикса Лотаринзька | ||||||||||||||||
| Оттон II, Імператор | ||||||||||||||||
| Матильда Лотаринзька | ||||||||||||||||
| Феофано Склірена | ||||||||||||||||
| Святослава-Сватава, королева Богемії | ||||||||||||||||
| Ігор, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Святослав Хоробрий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Ольга (княгиня), Велика княгиня Київська | ||||||||||||||||
| Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Мал, Князь Древлянський | ||||||||||||||||
| Малуша | ||||||||||||||||
| невідома | ||||||||||||||||
| Добронега Володимирівна, українська княжна | ||||||||||||||||
| Анна Порфірогенета | ||||||||||||||||
Джерела
- Karel Stloukal. Svatava, první česká královna // Zdena Karešová, Jiří Pražák: Královny a kněžny české. Praha X-Egem, Nova Kniž. klub 1996, ISBN 80-7199-010-8, S. 51-55.
- Tomek V. V. Újezd Svatavin na řece Sázavě // Památky archaeologické, Band 1 Archeologický ústav ČSAV, 1855, S. 320—321.