Властимил Бубник
Властіміл Бубник (чеськ. Vlastimil Bubník; 18 березня 1931, Кельч, Всетін, Злінський край, Чехословаччина — 6 січня 2015, Брно, Чехія) — чехословацький хокеїст і футболіст. Грав у нападі.
 | ||
| Особові дані | ||
|---|---|---|
| Народження | 18 березня 1931 Кельч, Злінський край, Чехословаччина | |
| Смерть | 6 січня 2015 (83 роки) Брно, Чехія | |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1948–1953 1953-1966 1966-1968 1968-1971 1948-1953 1953-1962 1962-1967 |  СК «Кралове Поле» ЗКЛ (Брно) ВЖКГ (Острава) «Фельдкірх»Футбол СК (Кралове Поле) «Руда Гвезда» (Брно) «Спартак» (Брно) | 54 (75) 250 (225) 24 (16) 69 (26) 34 (6) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1949—1964 1957-1960 |
Чехословаччина Футбол Чехословаччина |
127 (121) 11 (4) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Один з найкращих гравців в історії чехословацького хокею. З 1997 року член зали слави ІІХФ, а з 2008 — зали слави чеського хокею.
Футбольна кар'єра
За національну збірну грав на першому чемпіонаті Європи. У переможному матчі за бронзові нагороди забив перший м'яч у ворота французької збірної. У головній команді країни, за чотири роки (1957—1960), провів 11 матчів (4 голи).
Хокейна кар'єра
В чемпіонаті 1949/50 дебютував у СК «Кралове Поле». В цьому клубові загалом провів чотири сезони. В 1951 році команда здобула бронзові нагороди національного чемпіонату.
У 1953 переходить до новоствореної команди — «Руда гвезда», яка підпорядковувалася міністерству внутрішніх справ. За 13 сезонів у лізі здобув одинадцять золотих нагород; та по одній срібного та бронзового ґатунку. Протягом всього часу був одним із лідерів колективу. Відзначився трьома закинутими шайбами у фінальній серії першого розіграшу кубка європейських чемпіонів проти німецького «Фюссена». ЗКЛ (так команда називалася з 1962 року) переміг в усіх чотирьох матчах фіналу. Всього в чехословацькій хокейній лізі провів 304 гри та забив 300 голів. Входить до двадцятки найкращих снайперів в історії чемпіонатів Чехословаччини та Чехії.
В 1966—1968 роках грав за команду другого дивізіону ВЖКГ (Острава). Останні три сезони провів у австрійському «Фельдкірхі».
Виступи у збірній
Репресії 1950 року комуністичного уряду Чехословаччини проти провідних хокеїстів країни не зачепили Властіміла Бубника. На той час він був занадто молодим і не викликався до збірної. Свій перший матч за головну команду країни провів наступного року.
В національній збірній грав до 1964 року. Чотири рази був учасником Олімпійських ігор (1952, 1956, 1960, 1964). На останньому турнірі збірна Чехословаччини здобула бронзові нагороди. Разом з канадцем Гаррі Вотсонем та радянським спортсменом Валерієм Харламовим тривалий час був рекордсменом хокейних турнірів на Олімпійських іграх по кількості набраних очок (по 36). Лише в 2010 році, у Ванкувері, Теему Селянне перевершив це досягнення.
Брав участь у дев'яти чемпіонатах світу та Європи (1952—1956, 1960, 1961, 1963, 1964). Другий призер чемпіонату світу 1961; третій — 1955, 1963, 1964. На чемпіонатах Європи — одна золота (1961), три срібні (1952, 1955, 1960) та чотири бронзові (1954, 1956, 1963, 1964) нагороди.
В 1961 році був визнаний найкращим нападником турніру. На чемпіонаті 1955 року забив найбільше голів (17). На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх провів 62 матчі (57 закинутих шайб), а всього у складі збірної Чехословаччини — 127 матчів та 121 гол. Серед найкращих снайперів збірної займає шосте місце.
Клуб хокейних снайперів
У Чехословаччині (а потім у Чехії) існує «Клуб хокейних снайперів», заснований газетою «Спорт». До нього зараховуються хокеїсти, які в чемпіонатах Чехословаччини та Чехії, а також у складах національних збірних цих країн закинули 250 шайб. Властіміл Бубник (421 гол) у цьому списку посідає 10 місце. Серед чехословацьких гравців 50-х років найкращий результат лише у Владіміра Забродського (7-е місце, 464 голи).
Тренерська діяльність
В сезоні 1953/54 був граючим тренером «Руди гвезди». З 1971 року працював з молодіжною командою клубу. Двічі займав посаду головного тренера (сезони 1971/72, 1978/79). В 1975—1978 роках очолював словенський «Єсеніце». Команда двічі вигравала чемпіонат Югославії (1977, 1978).
Нагороди та досягнення
Командні
| Нагороди | Команда | Кіл. | Роки |
|---|---|---|---|
| Олімпійські ігри | |||
| Бронза | Чехословаччина | 1 | 1964 |
| Чемпіонат світу | |||
| Срібло | Чехословаччина | 1 | 1961 |
| Бронза | Чехословаччина | 3 | 1955, 1963, 1964 |
| Чемпіонат Європи | |||
| Золото | Чехословаччина | 1 | 1961 |
| Срібло | Чехословаччина | 3 | 1952, 1955, 1960 |
| Бронза | Чехословаччина | 4 | 1954, 1956, 1963, 1964 |
| Чемпіонат Європи з футболу | |||
| Бронза | Чехословаччина | 1 | 1960 |
| Кубок європейських чемпіонів | |||
| Золото | ЗКЛ (Брно) | 1 | 1966 |
| Кубок Шпенглера | |||
| Золото | ЗКЛ (Брно) | 1 | 1955 |
| Чемпіонат Чехословаччини | |||
| Золото | ЗКЛ (Брно) | 11 | 1955, 1956, 1957, 1958, 1960, 1961, 1962, 1963, 1964, 1965, 1966 |
| Срібло | ЗКЛ (Брно) | 1 | 1954 |
| Бронза | СК «Кралове Поле» | 1 | 1951 |
| Бронза | ЗКЛ (Брно) | 1 | 1959 |
| Чемпіонат Югославії | |||
| Золото | «Єсеніце» | 2 | 1977, 1978 (тренер) |
Особисті
| Нагороди | Кіл. | Роки |
|---|---|---|
| Найкращий нападник чемпіонату світу | 1 | 1961 |
| Найкращий снайпер чемпіонату світу | 1 | 1955 |
| Член зали слави ІІХФ | - | 1997 |
Джерела
- Статистика виступів на Олімпійських іграх Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine. (англ.)
- Біографія на сайті Championat.com (рос.)
- Бубник освоїв футбол і хокей (чес.)
- Статистика на сайті «Комети» (Брно) (чес.)
- Статистика за футбольну збірну Чехословаччини (чес.)
- Статистика тренера на сайті «Комети» (Брно) (чес.)
- Профіль на сайті Yandex.ru[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Статистика виступів за хокейну збірну Чехословаччини (чес.)
- Клуб хокейних снайперів (Чехія) (чес.)
- Властимил Бубник на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)