Вільгір
Вільгі́р — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області, орган місцевого самоврядування — Бугринська сільська рада. Населення становить 491 особу (станом на 2001 рік)[1][2]. Село розташоване на південному заході Рівненського району. За 10,9 кілометра[5] від колишнього районного центру Гощі.
| село Вільгір | |
|---|---|
![]() Покровська церква | |
| Країна | |
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | |
| Рада | Бугринська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA56060070030090409 |
| Облікова картка | Облікова картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1484 року[джерело?] |
| Населення | 491 особа[1][2] |
| Площа | 2,018[1] км² |
| Густота населення | 243,31[1] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35442[1][3] |
| Телефонний код | +380 3650[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°30′44″ пн. ш. 26°31′47″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
198[4] м |
| Водойми | р. Горинь[1] |
| Відстань до районного центру |
10,9[5] км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35442, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, вул. Перемоги, 1[1] |
| Карта | |
![]() Вільгір | |
![]() Вільгір | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
Село розташоване на лівому березі річки Горинь. Відстань до Києва — 263,0 км[5].
| Клімат Вільгіра | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,4 | −1,4 | 3,4 | 12,4 | 19,1 | 22,9 | 23,8 | 23,0 | 18,4 | 12,1 | 5,0 | 0,0 | 11,4 |
| Середня температура, °C | −5,5 | −4,6 | −0,3 | 7,5 | 13,6 | 17,5 | 18,5 | 17,6 | 13,3 | 7,9 | 2,4 | −2,6 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,1 | 13,3 | 12,2 | 8,3 | 3,7 | −0,2 | −5,1 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 35 | 31 | 29 | 44 | 61 | 86 | 90 | 69 | 56 | 40 | 41 | 43 | 625 |
| Джерело: | |||||||||||||
У західній частині села розміщується Крейдярня — родовище крейди.[джерело?]
Історія
У 1484 році село Вільгір (Вельгор) у володінні волинських бояр Івашка Бабинського та Сенька Мокосія Дениска. Онука Івашка Бабинського — Євдокія Андріївна Мокосій Дениско вийшла заміж за Юхна Зенковича Кирдійовича, якому за наказом короля було віддано Вільгір у посаг. Вони є засновниками роду Вільгорських. Їхні діти Андрій та Федір Юхновичі Вільгорські.
Протягом XV—XVIII ст. село Вільгір було важливим річковим портом. Частинами села володіли волинські шляхтичі Бабинські, Мокосії-Денисковичі, Вільгорські, Хребтовичі-Богуринські, Єловицькі та інші.
У XV—XVI ст. Вільгір — село Луцького повіту, Волинського воєводства у Великому Князівстві Литовському.
З 1569 року Луцького повіту, Волинського воєводства у Короні Польській Речі Посполитої.
З 1795 року Острозький повіт (Заславського) Волинського намісництва, а згодом Волинської губернії Російської імперії.
У 1906 році село Бугринської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 21 верст, від волості 4. Дворів 125, мешканців 647[6].
У 1918—1920 роках Погоринський край Української Народної Республіки.
З 1921 року Бугринська ґміна Ровенського повіту Волинського воєводства.
З вересня 1939 по червень 1941 року Гощанський район Ровенської області УРСР.
З 1942 року по лютий 1944 року Рейхскомісаріат Україна, генеральний округ Волинь і Поділля, округ Рівне.
29 лютого 1944 року в селі Сіянці, що неподалік, місцевими повстанцями було випадково смертельно поранено в сідницю генерала Червоної армії Миколу Ватутіна, який їхав з Рівного до Славути. Після цього почалися зачистки спецзагонами НКВД, зокрема насильна відправка на фронт і масові депортації до Казахстану та Сибіру. Бої повстанців УПА (переважно місцеві) проти більшовиків продовжувалися на цих теренах до кін. 1950-х років. В цьому районі діяла сотня отамана «Калини».
З 1945 року до 1991 року Гощанський район Ровенської області. УРСР.
З 1991 року по 2021 рік Гощанський район Рівненської області, Україна.
З 1 січня 2021 року Бугринська ТГ, Рівненського району Рівненської області, Україна.
Населення
Станом на 1989 рік у селі проживало 550 осіб, серед них — 253 чоловіки і 297 жінок[7].
За даними перепису населення 2001 року у селі проживала 491[1][2] особа. Рідною мовою назвали[8]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 489 | 99,59 % |
| російська | 2 | 0,41 % |
Політика
Голова сільської ради — Пилипчук Сергій Костянтинович, 1980 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 24 депутати сільської ради[9][10][11]:
| Партія | Кількість депутатів | Відсоток |
|---|---|---|
| самовисування | 24 | 100,00 % |
Пам'ятки
Відомі уродженці та історичні персонажі
- Юхно Зенкович Кирдійович — засновник роду Вільгорських.
- Вільгорський Матвій Юрійович — відомий віолончеліст
- Вільгорський Михайло Юрійович — музичний діяч, композитор, меценат. Допомагав у викупі з кріпацтва Тараса Шевченка.
- Вільгорський Олександр — піаніст, композитор, музикознавець.
- Цинко Павло Максимович (1921-?) — сотенний УПА;
Примітки
- Облікова картка на сайті ВРУ
- Населення населених пунктів Рівненської області за даними перепису 2001 року
- Довідник поштових індексів України. Рівненська область. Гощанський район
- Погода в селі Вільгір
- Село Вільгір — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 4 жовтня 2014.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Склад наявного та постійного населення за статтю, Рівненська область (осіб) - 056 ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОН, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 4 жовтня 2014.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 ГОЩАНСЬКИЙ РАЙОН. Процитовано 4 жовтня 2014.
- Бугринська сільська рада. Облікова картка на сайті ВРУ
- Бугринська сільська рада. Керівний склад попередніх скликань
- Бугринська сільська рада. Результати виборів депутатів ради. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 4 жовтня 2014.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
%252C_%D1%81.%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%96%D1%80%252C1.jpg.webp)


