Вільча (Поліський район)
Ві́льча — селище міського типу, все населення якого було виселено внаслідок аварії на ЧАЕС. Розташоване в Поліському районі Київської області, неподалік від кордону з Білоруссю за 157 км від Києва та 35 км від Чорнобильської АЕС.
| смт Вільча | |
|---|---|
 Вулиця в смт Вільча | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Поліський район |
| Рада | до 1996 року — центр однойменної селищної ради |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | бл. 1926 |
| Статус | із 1958 року |
| Площа | км² |
| Населення | 3 особи |
| Поштовий індекс | 07011 |
| Телефонний код | +380 4592 |
| Географічні координати | 51°21′35″ пн. ш. 29°25′53″ сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 151 м |
| Водойма | р. Бережесть |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Вільча |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 15,8 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 130 км |
| - залізницею: | 240 км |
| - автошляхами: | 144 км |
| Селищна влада | |
| Карта | |
  Вільча | |
 Вільча | |
 | |
|
| |
Опис
Наприкінці XIX століття виникло с. Олексіївка (пізніше існувало як частина Вільчі). У перші десятиліття 20 ст. виникло село Становище. Сучасна назва, ймовірно, з кінця 1920-х років. До 1920-х років територія сучасної Вільчі входила до складу Христинівської волості Овруцького повіту Волинської губернії[джерело?]. У 1970-80-і роки до селища увійшло згадуване село Становище (нині це окремо розташована частина селища на північний захід від основної території) [джерело?]. Тут проживало близько 3 тис. осіб (1981 р. — 2,2 тис. жителів).
Працювали середня та початкова школи, 2 клуби, 3 бібліотеки та лікарня. Промисловість була представлена асфальтобетонним, деревообробним, лісопильним заводами (останній працює дотепер).
Після аварії, протягом 1993-96 років більшість жителів села переселилися до Харківської області, де заснували населений пункт з такою ж назвою — Вільча, а саме селище у 1999 році офіційно знято з обліку. До 1996 року було центром однойменної селищної ради, з 1996 по 1999 роки підпорядковувалося Поліській селищній раді. Невелика частина мешканців продовжує проживати у селищі.
Зараз через село проходить автодорога на Мозир та діє міждержавний пункт пропуску Вільча — Олександрівка.
Промисловість
У селі знаходиться нелегальний цех із виробництва дерев'яних палетів для опалення. Він належить дружині заступника керівника Нацполіції України Ігоря Купранця. Компанія «Енівей» не має дозволу на діяльність у Чорнобильській зоні, проте цех діє на території села з 2014 року[1][2].
Відомі уродженці
- Афонін Олександр Васильович — український громадський діяч у сфері книговидання.
- Титенок Микола Іванович — ліквідатор аварії на ЧАЕС, Герой України.
Галерея
Закинута будівля
Залізничний переїзд- Пожежна частина
Монумент Дружби (розташований за пунктом пропуску через державний кордон)
Штамп міждержавного автомобільного пункту пропуску "Вільча"
Джерела
- Українська Радянська Енциклопедія. К.,Головна редакція УРЕ, 1979 — т.2.
Примітки
- Дружина начальника департаменту Нацполіції володіє нелегальною фірмою у Чорнобилі — розслідування. Процитовано 31 грудня 2017.
- ЗМІ: Дружина одного з керівників НПУ має нелегальний бізнес у Чорнобильській зоні. Українська правда. Процитовано 31 грудня 2017.