ГЕС Манік-1
ГЕС Манік-1, ГЕС Манікуаган-1 — ГЕС і гребля у гирлі річки Манікуаган за 3 км на захід від Бе-Комо, Квебек, Канада. ГЕС була введена в експлуатацію у 1966—1967 і виробляє 184 МВт, це найменша ГЕС проєкту Манік-Утард[1][2]
| ГЕС Манік-1 (фр. Centrale Manic-1) | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() | ||||
| 49°11′29″ пн. ш. 68°19′45″ зх. д. | ||||
| Країна | Канада | |||
| Адмінодиниця | Бе-Комо | |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Манікуаган | |||
| Каскад | Манік-Утард | |||
| Початок будівництва | 1964 | |||
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1966 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 184 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 40 000 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | руслова | |||
| Розрахований напір | 37 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | Радіально-осьові | |||
| Кількість та марка турбін | 3 | |||
| Витрата через турбіни | ???? м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 | |||
| Потужність гідроагрегатів | 3 x 61.3 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Тип греблі | центральна — бетонна, бокові — кам'яно-накидні | |||
| Висота греблі | ??? м | |||
| Довжина греблі | ??? м | |||
| Шлюз | не є | |||
| ЛЕП | ??? | |||
| Власник | Hydro-Québec | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
| GeoNames | 5893873 | |||
![]() ГЕС Манік-1 | ||||
| Мапа | ||||
![]() | ||||
| | ||||
У 1959 році було закінчено будівництво греблі Маккормік за для забезпечення електрикою елеваторів і алюмінієвого заводу. Проте зростання попиту на електрику змусило електрогенеруючу компанію Гідро-Квебек переглянути проєкт. І вже у 1966/67 роках була введена в експлуатацію на цьому ж водосховищі додаткова ГЕС — ГЕС Манік-1[3]
Гребля Манік-1 складається з бетонної центральної частини, де розміщена електростанція, і двох кам'яно-накидних дамб по обидві сторони річки. Західна дамба має 85 м завдовжки, а східна дамба — 110 м. Середній гідравлічний напір — 37 м, але може варіюватися від 34—39 м через морські припливи[4] Разом з сусідньою гідроелектростанції Маккормік використовує водосховище Манік-1 як резервуар.
ГЕС працює в піковому режимі[5] і генерує 40 гігават-годин на рік[5].
Примітки
- Hydroelectric Plants in Quebec. Power Plants Around The World. Процитовано 3 червня 2013.[недоступне посилання]
- Hydroelectric Generating Stations. HydroQuebec. Процитовано 20 серпня 2010.
- Paradis, 1967, pp. 31–34
- Paradis, 1967, p. 34
- Paradis, 1967, p. 53


