ГЕС l’Isle Maligne

ГЕС l’Isle Maligne – гідроелектростанція у канадській провінції Квебек. Знаходячись між ГЕС Chute-à-la-Savane з однієї сторони та ГЕС Chûte-à-Caron і ГЕС Shipshaw з іншої сторони, входить до складу каскаду у сточищі річки Сагне, яка за сто вісімдесят кілометрів на північний схід від міста Квебек впадає ліворуч до річки Святого Лаврентія (дренує Великі озера).

ГЕС l’Isle Maligne
48°34′36″ пн. ш. 71°38′06″ зх. д.
Країна  Канада
Адмінодиниця Альма
Стан діюча
Річка Сагне
Каскад каскад у сточищі Сагне
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1926
Основні характеристики
Установлена потужність 402  МВт
Тип ГЕС руслово-греблева
Розрахований напір 33,5  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін 12
Витрата через турбіни 1525  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 12
Основні споруди
Тип греблі бетонні гравітаційні (L'Isle-Maligne, L'Isle-Maligne 3, L'Isle-Maligne 4, L'Isle-Maligne 5, L'Isle-Maligne 7)
Висота греблі 44 (L'Isle-Maligne), 17 (L'Isle-Maligne 3), 41 (L'Isle-Maligne 4), 11 (L'Isle-Maligne 5), 11 (L'Isle-Maligne 7)  м
Довжина греблі 540 (L'Isle-Maligne), 234 (L'Isle-Maligne 3), 211 (L'Isle-Maligne 4), 76 (L'Isle-Maligne 5), 113 (L'Isle-Maligne 7)  м
Власник Rio Tinto Alcan
ідентифікатори і посилання
ГЕС l’Isle Maligne
Мапа
 ГЕС l’Isle Maligne у Вікісховищі

Станція є першою власне на Сагне, тоді як перші чотири ступені каскаду розташовані на річці Перібонка, найбільшому допливу озера Сен-Жан. Річка бере початок з озера двома протоками – La Grande Décharge та La Petite Décharge, котрі оточують з півночі та півдня острів Альма. У першій з них за десяток кілометрів від початку знаходиться острів l’Isle Maligne, протоки в районі якого перекрили за допомогою трьох бетонних гравітаційних гребель. Найбільшою з них – 44 метри у висоту та 540 метрів у довжину – є ліва споруда, інтегрована з машинним залом гідроелектростанції. Греблі в центральній та правій протоках обладнані пристроями для перепуску надлишкової води та мають висоту 17 і 41 метр при довжині 234 і 211 метрів відповідно.

Крім того, для створення водосховища ще двома греблями перекрили південний витік Сагне. Ці споруди також можуть перепускати надлишкову воду  і мають висоту по 11 метрів при довжині 76 і 113 метрів. Скинута через них вода прямує по  La Petite Décharge біля 15 км до його злиття з La Grande Décharge нижче від ГЕС l’Isle Maligne. Разом з чотирма допоміжними спорудами – двома бетонними гравітаційними та двома земляними, висотою від 2,5 до 17 метрів та довжиною від 61 до 198 метрів, п’ять гребель на витоках Сагне створюють підпір у озері Сен-Жан, перетворюючи його на водосховище з площею поверхні 1055 км2 та об’ємом 5,42 млрд м3.[1][2][3][4][5]

Машинний зал обладнаний дванадцятьма турбінами загальною потужністю 402 МВт, які використовують напір у 33,5 метра.[6][7]

Власником станції є світовий алюмінієвий гігант Rio Tinto Alcan.

Примітки
  1. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  2. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  3. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  4. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  5. Details. www.cehq.gouv.qc.ca. Процитовано 1 лютого 2019.
  6. L'eau l'energie la gestion du lac Sain-Jean.
  7. L'site d'energie electrique.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.