Ганс Голляйн

Ганс Голляйн (нім. Hans Hollein; 30 березня 1934, Відень — 24 квітня 2014, там само) — австрійський архітектор і дизайнер.

Ганс Голляйн
нім. Hans Hollein
Народження 30 березня 1934(1934-03-30)[1][2][…]
Смерть 24 квітня 2014(2014-04-24)[1][2][…] (80 років)° пневмонія
Країна
(підданство)		  Австрія[4]
Навчання Університет Каліфорнії (Берклі), Іллінойський технологічний інститут і Віденська академія мистецтв
Діяльність архітектор, дизайнер, викладач університету
Праця в містах Відень
Архітектурний стиль постмодерна архітектура і Постмодернізм
Найважливіші споруди Museum für Moderne Kunstd, Музей Абтайберг, Museum Niederösterreichd і Haas Housed
Членство Європейська академія наук і мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв
Заклад Віденський університет прикладних мистецтв
Нагороди

Deutscher Architekturpreisd (1983)

Прітцкерівська премія (1985)

золотий знак «За заслуги перед Віднем»d (1994)

Grand Austrian State Prized (1983)

Архітектурна премія міста Відняd (1974)

Діти ·Lilli Holleind і Макс Голляйн
Сайт hollein.at
 Ганс Голляйн у Вікісховищі

Біографія

Закінчив віденську Академію образотворчих мистецтв, відвідував заняття в Іллінойському технологічному інституті та Каліфорнійському університеті. Пропрацювавши кілька років в США, Швеції та інших країнах, Голляйн повернувся на батьківщину і в 1964 році заснував своє архітектурне бюро. Крім того, він займався викладанням в Сент-Луїсі, Дюссельдорфі та Відні, пробував себе як дизайнер, театральний художник й організатора виставок.

У 1960-ті Голляйн приєднався до групи архітекторів-новаторів, найвідомішим з яких був Фріденсрайх Гундертвассер. Художники були проти панівного в післявоєнній архітектурі функціоналізму, випускали маніфести на захист «чуттєвої краси стихій», робили проєкти, які утопічно розмістилися на лоні незайманої природи поселень. Одночасно Голляйна цікавили виживання в екстремальних умовах, моделювання тимчасового житла, дизайн дрібних виробів, які повинні були скластися в колаж світу майбутнього.

Одним з перших замовлень для Голляйна став свічковий магазин Ретті. Крихітне приміщення, оформлене за допомогою алюмінію і дзеркал, стало найменшим архітектурним витвором, нагородженим американською премією Рейнольдса. Після цього він спроєктував ще кілька крамниць і бутиків.

Голляйн брав участь в проєктуванні Олімпійського містечка для Ігор у Мюнхені. Він подбав не лише про прокладені вздовж вулиць яскраві труби, а й про екрани проєкторів, підігрів підлог, подачу свіжого повітря. Відзначався разючий контраст між архітектурою містечка, що символізувала комунікацію між людьми, і трагічними подіями, що сталися в ній.

Залишаючись вірним постмодернізму, Голляйн називав архітектуру «контролем температури тіла», «захисним кожухом» і «кондиціонуванням психологічного стану».

Відомі праці
  • Свічкова крамниця Ретті (Відень, 1965)
  • Музей Абтайберг (Менхенгладбах, 1972—1982)
  • Інтер'єр музею скла і кераміки (Тегеран, 1978)
  • Музей сучасного мистецтва (Франкфурт-на-Майні, 1987—1991)
  • «Гаас-Гаус» (Відень, 1990)
  • Австрійське посольство (Берлін, 1996—2001)
  • Парк «вулканів» (Сент-Урс, 1997—2002)
  • Титановий навіс «Крило Соравія» над входом в Палац ерцгерцога Альбрехта (Відень, 2003)
  • «Car Building» до виставки «CarCulture» в Центрі мистецтв і медіатехнологій (Карлсруе, Німеччина, 2011)

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Hans Hollein
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118809113 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Museum of Modern Art online collection

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.