Гельсінський метрополітен
Гельсінський метрополітен (фін. Helsingin metro, швед. Helsingfors metro) — це система метро в Гельсінкі, Фінляндія. Це найпівнічніше метро у світі і досі єдине у Фінляндії. Метро було відкрито для пасажирів 2 серпня 1982 після 27 років планування. Контроль над ним здійснюється організацією Helsinki City Transport (HKL) — філією Helsinki Regional Transport Authority (HSL). Гельсінський метрополітен перевозить 50 мільйонів пасажирів щороку.
| Гельсінський метрополітен | |||
|---|---|---|---|
|
| |||
![]() | |||
| Опис | |||
| Країна | Фінляндія | ||
| Місто | Гельсінкі, Еспоо | ||
| Дата відкриття | 2 серпня 1982 | ||
| Річний пасажиропотік | 67 500 000 ± 50 000[1][1] і 67 500 000[1] | ||
| Сайт | hel.fi/www/hkl/en/by-metro/ | ||
| Оператор | Helsinki City Transportd | ||
| Маршрутна мережа | |||
| Кількість ліній | 1 | ||
| Кількість станцій | 25 | ||
| Довжина мережі | 35 км | ||
| Ширина колії | 1524 mm track gauged | ||
| |||
| | |||
Система складається з однієї роздвоєної лінії метро (загальною довжиною 35 кілометрів) та розміщених на ній 25 станціях. Переважно вона обслуговує тісно побудовані передмістя східної частини Гельсінкі, проте також використовується в центрі міста. Розширення «Ленсіметро» (Länsimetro) продовжує лінію до західної частини Гельсінкі та до південної частини міста-супутника Еспоо. Місцева залізнична мережа, що надає послуги в північному та північно-західному напрямках не перетинається з системою метро, але пасажири можуть пересісти з потяга на потяг на Гельсінкі-Центральний (станція метро Раутатіенторі).
Історія
Ідея будівництва метрополітену в Гельсінкі з'явилася у вересні 1955 року. З цією метою й був створений спеціальний будівельний комітет. Перший проект був готовий у березні 1963 року, який включав в себе систему загальною довжиною в 86,5 км і налічував 108 станцій. У результаті було вирішено побудувати тільки одну лінію між станціями Камппі і ПУОТ.
Масштабне будівництво метрополітену почалося 7 травня 1969. До 1971 року завершилося будівництво перегону Роіхупелто-Херттоніемі, а вже в 1977 році заплановане до того моменту будівництво метрополітену було завершено. Однак, через певні обставини перший потяг пройшов тільки в 1982 році. Незважаючи на те, що в метро вільний доступ був відкритий 1 червня, офіційне відкриття відбулося тільки 2 серпня.
Спочатку метро налічувало лише шість станцій ділянки Раутатіенторі — Ітякескус. Пізніше були побудовані ще 12 станцій.
Розширення метрополітену
- 1971: «Херттоніемі» — депо «Роіхупелто» (тестова колія)
- 1 червня 1982: «Раутатіенторі» — «Ітякескус» (без станцій «Кайсаніемі», «Серняйнен» і «Каласатама»)
- 2 серпня 1982: офіційна церемонія відкриття
- 1 березня 1983: «Камппі» — «Раутатіенторі»
- 1 вересня 1984: відкрита станція «Серняйнен»
- 21 жовтня 1986: «Ітякескус» — «Контула»
- 1 вересня 1989: «Контула» — «Меллунмякі»
- 16 серпня 1993: «Руохолахті» — «Камппі»
- 1 березня 1995: відкрита станція «Кайсаніемі»
- 31 серпня 1998: «Ітякескус» — «Вуосаарі»
- 1 січня 2007: відкрита станція «Каласатама»
- 18 листопада 2017: «Руохолахті»—«Матінкюля» (8 стацій)
Цікаві факти
- У підземному тунелі довжиною всього лише близько 1 км в центральній частині міста зосереджено відразу три станції метро — Кампі, Раутатіенторі і Гаканіемі.
- Станції Kamppi, Rautatientori, Itäkeskus і Vuosaari безпосередньо пов'язані з торговими центрами. На Кампі це однойменний молл, об'єднаний з автовокзалом. На Rautatientori — це Asematunneli — багаторівневий підземний комплекс, об'єднаний підземними тунелями з Центральним залізничним вокзалом і торговим центром Forum, а також універмагами Sokos і Stockmann. На станції Itäkeskus — найбільший у Скандинавії і Фінляндії молл Itis. На станції Vuosaari — торговий комплекс Columbus.
Галерея
Вихід зі станції «Сійлітіе»
Вихід зі станції «Растіла»
Потяг на наземній станції
Ескалатор на станції «Раутатіенторі»
Платформа станції «Ітякескус»
Платформа станції «Камппі»
Потяг на метромосту
Всередині вагона серії M300
Мапа
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт HKL (фін.)
- Офіційний сайт HKL (швед.)
- Гельсінський метрополітен на UrbanRail.net

