Глюкозамін
Глюкозамі́н — речовина, що виробляється хрящовою тканиною суглобів, слугує необхідним будівельним компонентом хондроїтина та входить до складу інших важливих для суглоба речовин (див. синовіальна рідина).[1]
Глюкозамін
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 2-Аміно-2-дезокси-бета-D-глюкопіраноза | |
| Класифікація | |
| ATC-код | |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | |
| Хімічна структура | |
| Формула | C6H13NO5 |
| Мол. маса | |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | |
| Метаболізм | |
| Період напіввиведення | |
| Екскреція | |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
По своїй структурі є аміноцукром, слугує як важливий прекурсор у біохімічному синтезі глікозильованих білків і ліпідів. Оскільки глюкозамін є попередником глікозаміногліканів, що є основним компонентом суглобових хрящів, вважається, що його застосування може сприяти відновленню хрящової тканини та лікуванню артритів.
У медицині використовується як лікарський засіб групи нестероїдних протизапальних препаратів для поповнення ендогенного дефициту глюкозаміну. Зазвичай використовується для лікування остеоартриту, хоча його застосування як медикаментозного засобу оскаржується й досі.
