Гренландська мова
Гренландська мова (гренл. Kalaallisut) — ескімосько-алеутська мова, якою розмовляє близько 57 000 осіб у Гренландії і Данії.
| Гренландська мова | |
|---|---|
| Kalaallisut | |
![]() | |
| Поширена в |
|
| Регіон | Північна Америка |
| Носії | близько 57 000[1] |
| Писемність | латинське письмо, Eskimo alphabetd і Scandinavian Brailled |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Державна | Гренландія |
| Офіційна | Гренландія |
| Регулює | Oqaasileriffik (Секретаріат гренландської мови) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | kl |
| ISO 639-2 | kal |
| ISO 639-3 | kal |
| SIL | kal |

Характеристика
Гренландська мова споріднена з ескімоськими мовами Канади, такими як інуктитут. Основний діалект, калааллісут або західногренландська мова, є єдиною офіційною мовою Гренландії із червня 2009 року. Іншими діалектами гренландської мови є тунуміісут (східногренландський) і інуктун (північногренландський, туле). Гренландська мова, як і всі інші ескімоські мови, належить до аглютинативних синтетичних, виключно суфіксальних мов. Вона є ергативною, тобто суб'єкт неперехідного дієслова кодується у відмінкових показниках імені і особових показниках дієслова так само, як і об'єкт (пацієнс) перехідного дієслова, й інакше, ніж агенс перехідного дієслова. Іменники відмінюються за вісьмома відмінками і двома числами, а також за особою і числом власника. Дієслова змінюються за вісьмома способами і за особою та числом підмета і прямого додатка. Найпоширенішим способом словотвору в гренландській мові є суфіксація. Базовий порядок слів — SOV (підмет — прямий додаток — дієслово). Письмо на основі латинської абетки; у 1973 році відбулася реформа гренландського правопису. У мовознавстві досі є розбіжності з таких питань, як наявність категорії часу в інкорпорації в гренландській мові.
Зразок
Inuit tamarmik inunngorput nammineersinnaassuseqarlutik assigiimmillu ataqqinassuseqarlutillu pisinnaatitaaffeqarlutik. Silaqassusermik tarnillu nalunngissusianik pilersugaapput, imminnullu iliorfigeqatigiittariaqaraluarput qatanngutigiittut peqatigiinnerup anersaavani.
«Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і мають діяти у відношенні один до одного в дусі братерства.» (Стаття 1-ша Загальної декларації прав людини)
Музика
Гурт Taaq виконує свої пісні гренландською мовою.
Фрази
| Українською | Гренландською |
|---|---|
| Добрий день! | Inuugujoq, kutaa! |
| Привіт! | Haluu! |
| Як ся маєш? | Qanoq-ippit? |
| Так | Aap |
| Ні | Naagga |
| Як тебе звуть? | Qanoq ateqarpit? |
| Звідки ти? | Suminngaaneerpit? |
| Розмовляєш англійською? | Tuluttut oqalusinnaavit? |
| Дякую | Qujanaq |
| Кішка | Qitsuk |
| Собака | Qimmeq |
| Птах | Timmiaq |
| Риба | Aalisagaq |
| Дерево | Orpik |
| Гриб | Pupik |
| Картопля | Naatsiiaq |
| Морква | Musaq |
| Хліб | Iffiaq |
| Зупа | Qajoq |
| Вода | Imeq |
| Море | Imaq |
| Гора | Qaqqaq |
| Сад | Naatsiivik |
| Ліс | Orpippalik |
| Будинок | Illu |
| Один | ataaseq |
| Два | marluk |
| Три | pingasut |
| Чотири | sisamat |
| П'ять | tallimat |
| Шість | arfinillit |
| Сім | arfineq marluk |
| Вісім | arfineq pingasut |
| Дев'ять | qulingiluat |
| Десять | qulit |
| Одинадцять | aqqanillit |
| Дванадцять | aqqaneq marluk |
| Тринадцять | aqqaneq pingasut |
| Чотирнадцять | aqqaneq sisamat |
| П'ятнадцять | aqqaneq tallimat |
| Шістнадцять | arfersanillit |
| Сімнадцять | arfersaneq marluk |
| Вісімнадцять | arfersaneq pingasut |
| Дев'ятнадцять | arfersaneq sisamat |
| Двадцять | marlunnik qulillit |
Посилання
- Oqaasileriffik
- DAKA
- DAKA (перекладач з данської мови гренландською) Архівовано 8 листопада 2020 у Wayback Machine.
- Гренландська мова на сайті Ethnologue: Greenlandic. A language of Greenland (англ.)
- Гренландська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Kalaallisut (англ.)
- Східногренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (East) (англ.)
- Західногренландська мова на сайті WALS Online: Language Greenlandic (West) (англ.)
- Південногренландська мова на сайті WALS Online: Greenlandic (South) (англ.)
