Григорович Костянтин Петрович
Костянти́н Петро́вич Григоро́вич (18 вересня 1886, Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія — 15 квітня 1939, Москва, СРСР) — інженер-металург, засновник школи електрометалургії, професор (1921), доктор технічних наук (1934), організатор виробництва, нагороджений орденом Леніна.
| Григорович Костянтин Петрович | |
|---|---|
| Народився |
18 вересня 1886 Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
15 квітня 1939 (52 роки) Москва, СРСР |
| Поховання | Розстрільний полігон «Комунарка» |
| Країна |
|
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький політехнічний інститут (1913) |
| Галузь | металургія |
| Заклад | Московська гірнича академіяd |
| Ступінь | доктор технічних наук |
| Відомий завдяки: | московській школі електрометалургії |
| Нагороди | |
Життєпис
Випускник Олександрівської чоловічої гімназії Миколаєва.[1] У 1913 році закінчив Петербурзький політехнічний інститут.
З 1913 працював інженером Путилівського заводу в Санкт-Петербурзі, на підмосковному заводі «Електросталь» в місті Електросталь. З 1920 року — завідувач кафедри електрометалургії Московської гірничої академії (Інститут сталі і сплавів), з 1931 року — технічний директор тресту «Спецсталь».
19 вересня 1938 був заарештований зі звинуваченнями в участі в контрреволюційній терористичній організації. Засуджений до розстрілу. Вирок виконано 15 квітня 1939[2]. Похований на полігоні «Комунарка» в Московській області.
Примітки
- Ю. М. Дем'яненко. До 150-річчя Миколаївської чоловічої гімназії // Чорноморський літопис. Вип. 6, 2012. УДК 37.091-055.15 (477.73) «1862/1920»
- У раніших радянських джерелах писалося, що помер 1943 року.