Гідроксиламін

Гідроксиламін — реактивна хімічна речовина з хімічною формулою NH2OH. За кімнатної температури NH2OH зазвичай біла, нестабільна, кристалічна та гігроскопічна сполука.[4] Гідроксиламін та його солі використовують як відновники в багатьох органічних та неорганічних реакціях.[2] Сполука є небезпечною, оскільки вона може вибухнути при нагріванні. Гідроксиламін також подразнює дихальні шляхи, шкіру, очі та інші слизові оболонки. Він може абсорбуватися через шкіру та є шкідливим при попаданні всередину.[5] Гідроксиламін — мутаген.[6]

Гідроксиламін
Hydroxylamine
Hydroxylamine
Назва за IUPAC Гідроксиламін
Ідентифікатори
Номер CAS 7803-49-8
PubChem 787
Номер EINECS 232-259-2
KEGG C00192
ChEBI 15429
RTECS NC2975000
SMILES
NO[1]
InChI
InChI=1S/H3NO/c1-2/h2H,1H2
Номер Гмеліна 478
Властивості
Молекулярна формула NH2OH
Молярна маса 33?030 г/моль
Зовнішній вигляд білі голки чи хлоп'я
Густина 1,21 г/см3 (20 °C)[2]
Тпл 33 °C
Ткип 58 °C (розкладання)
Розчинність (вода) розчинний у холодній воді, розкладається в гарячій воді
Розчинність гарно розчинний у рідкому аміаку, спирті
Кислотність (pKa) 5,94
Структура
Дипольний момент 0,67553 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення ΔfHo298		 −39,9 кДж/моль
Небезпеки
ЛД50 408 мг/кг (орально, миши); 59–70 мг/кг (внутрішньобрюшно для мишей та крис); 29 мг/кг (підшкірно для крис)[3]
MSDS ICSC 0661
Індекс ЄС 612-122-00-7 (solution, >55%)
612-122-01-4 (solution, <55%)
Класифікація ЄС E Xn N Xi T
канцероген (3-тій клас
NFPA 704
0
2
3
Температура спалаху 129 °C (вибухає)
Температура самозаймання 265 °C
Пов'язані речовини
Пов'язані речовини Аміак
Гідразин
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Використання

В промисловості гідроксиламін використовується при виробництві полімеру капрону. Він реагує з циклогексаноном з утворенням оксиму, що потім переводять шляхом перегрупування Бекмана в капролактам, який вже полімеризують в капрон.

Примітки
  1. PubChem
  2. Pradyot Patnaik. Handbook of Inorganic Chemicals. McGraw-Hill, 2002, ISBN 0-07-049439-8
  3. Martel, B.; Cassidy, K. (2004). Chemical Risk Analysis: A Practical Handbook. Butterworth–Heinemann. с. 362. ISBN 1903996651.
  4. Greenwood and Earnshaw. Chemistry of the Elements. 2nd Edition. Reed Educational and Professional Publishing Ltd. pp. 431-432. 1997.
  5. Гідроксиламін на сайті Sigma-Aldrich
  6. J. H. Phillips, and D. M. Brown (1967). The Mutagenic Action of Hydroxylamine. Progress in Nucleic Acid Research and Molecular Biology (Elsevier Inc.) 7: 349—368. doi:10.1016/S0079-6603(08)60956-3.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.