Гільєрмо Вілас
Гільє́рмо Ві́лас (ісп. Guillermo Vilas) — аргентинський професійний тенісист 1970-х — 1980-х років, переможець 62 тенісних турнірів, зокрема 4 турнірів Великого шолома, 1 підсумкового турніру року Гран-прі.
| Гільєрмо Вілас | |
|---|---|
 | |
| Громадянство |
 Аргентина |
| Місце проживання | Монте-Карло, Монако |
| Дата народження | 17 серпня 1952[1][2] (69 років) |
| Місце народження | Мар-дель-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина[1] |
| Зріст | 180 см |
| Вага | 75 кг |
| Початок кар'єри | 1969 |
| Завершення кар'єри | 1992 |
| Робоча рука | ліва |
| Бекхенд | одноручний |
| Призові, USD | 4 923 882 |
Одиночний розряд | |
| Матчів в/п | 923-284 |
| Титулів | 62 |
| Найвища позиція | 2 (1975) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | Перемога (1978, 1979) |
| Ролан Гаррос | Перемога (1977) |
| Вімблдон | ЧФ (1975, 1976) |
| США | Перемога (1977) |
Парний розряд | |
| Матчів в/п | 217-149 |
| Титулів | 16 |
| Найвища позиція | 13 (21 травня 1979) |
| Турніри Великого шлема | |
| Австралія | 2к (1977гру) |
| Ролан Гаррос | ПФ (1975) |
| Вімблдон | 3к (1976) |
| США | ЧФ (1975) |
| Завершив виступи | |
У Віласа були дві рекордні безпрограшні серії з 46 матчів на будь-якому покритті та 53 матчів на ґрунті. The Daily Telegraph поставила його на третє місце серед ґрунтових спеціалістів після Рафаеля Надаля та Б'єрна Борга[3].
Віласа введено до Міжнародної зали тенісної слави у 1991 році.
Статистика
Фінали турнірів Великого шолома: 8 (4 титули)
| Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивники | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | 1975 | French Open | Ґрунт |  Б'єрн Борг | 2–6, 3–6, 4–6 |
| Поразка | 1977 | Australian Open | Трава |  Роско Таннер | 3–6, 3–6, 3–6 |
| Перемога | 1977 | French Open | Ґрунт | Браян Готтфрід | 6–0, 6–3, 6–0 |
| Перемога | 1977 | US Open | Ґрунт | Джиммі Коннорс | 2–6, 6–3, 7–6(7–4), 6–0 |
| Поразка | 1978 | French Open (2) | Ґрунт | Бйорн Борг | 1–6, 1–6, 3–6 |
| Перемога | 1978 | Australian Open | Трава | .svg.png.webp){kind=small} Джон Маркс | 6–4, 6–4, 3–6, 6–3 |
| Перемога | 1979 | Australian Open (2) | Трава | Джон Сарді | 7–6(7–4), 6–3, 6–2 |
| Поразка | 1982 | French Open (3) | Ґрунт | Матс Віландер | 6–1, 6–7(6–8), 0–6, 4–6 |
Виноски
- Collins B. The Bud Collins History of Tennis: An Authoritative Encyclopedia and Record Book — 2 — NYC: New Chapter Press, 2010. — P. 655. — ISBN 978-0-942257-70-0
- ČSFD — 2001.
- Simon Briggs (20 травня 2016). Ahead of French Open 2017 Simon Briggs ranks the 20 male clay-court players of all time. The Daily Telegraph.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.