Дельман Володимир Ісакович
Володимир Ісакович Дельман (рос. Владимир Исаакович Дельман, італ. Vladimir Delman нар. 26 січня 1923, Ленінград — 28 серпня 1994, Болонья) — радянський та італійський диригент.
| Дельман Володимир Ісакович | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 січня 1923 |
| Місце народження | Петроград, РСФРР, СРСР |
| Дата смерті | 28 серпня 1994 (71 рік) |
| Місце смерті | Мілан, Італія |
| Громадянство | СРСР і Італія |
| Професії | диригент |
В 1972—1974 роках диригент Камерного музичного театру, під його керівництвом пройшов перший спектакль театру — опера Родіона Щедріна «Не тільки любов».[1] і відродження на радянській сцені опери Дмитра Шостаковича «Ніс»[2].
В 1974 р. емігрував з СРСР і оселився в Італії. В 1980—1983 рр.. головний диригент Театро Коммунале в Болоньї. В 1993 році заснував Міланський симфонічний оркестр імені Джузеппе Верді.
Лауреат Премії Франко Абб'яті (1991).
Помер від раку[3].
Примітки
- Анатолий Бойко. «Нос» — орудие дальнобойное
- Юрій Башмет. Вокзал мечты. — М.: Вагриус, 2003. — С. 35.
- Vladimir Delman, Symphony Director, 71 // The New York Times, August 28, 1994.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.