Дзвінкий глотковий фрикативний

Дзвінки́й гло́тковий фрикати́вний звук — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — ʕ, а відповідний символ X-SAMPA — ?\.

ʕ
ʕ̝
Номер МФА	145
Кодування
HTML (decimal)	ʕ
Юнікод (hex)	U+0295
X-SAMPA	?\
Кіршенбаум	H<vcd>
Брайль	Шаблон:Braille cell/core Шаблон:Braille cell/core
Image

Voiced pharyngeal approximant
ʕ̞
ɑ̯

Властивості

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Глоткове місце творення (звук утворюється при зближенні кореня язика й задньої стінки глотки)
• Фрикативний (утворюється струменем повітря у глотці; протиставлення центральний/боковий не стосується цього звука)
• Ротовий (повітря виходить крізь рот)
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий (під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота)

Вживання

Фарингальні приголосні мало поширені. В багатьох мовах звук, що вважався глотковим фрикативним за ретельнішого вивчення виявляється надгортанним. Наприклад, арабський /ʕ/ деякі дослідники описують як надгортанний щілинний, надгортанний апроксимант або фарингалізовану гортанну змичку.[1]

Мова		Слово	МФА	Значення
Абазинська		гӀапынхъамыз	[ʕaːpənqaːməz]	«березень»
Аварська		гӀоркь	[ʕortɬʼː]	«ручка»
Берберська	(Кабільська)	ɛemmi	[ʕəmmi]	«мій дядько»
Іврит	(в Іраці)	עברית	[ʕibˈriːθ]	«Іврит»
	(в Ємені)		[ʕivˈriːθ]
	(у сефардів)		[ʕivˈɾit]
Курдська	(північний діалект)	‘ewr	[ʕɑwr]	«хмара»
Маршальська		enana	[ɛ̯ɛnæ͡ɑʕnæ͡ɑʕ]	«це погано»
Окситанська	(південний Овернь)	pala	[ˈpaʕa]	«лопата»
Сирійська	(Туройо)	ܐܰܪܥܳܐ	[arʕo]	«Земля (планета)»
Сіу	(у накода)	marazhud	[maʕazud]	«дощ»
Сомалійська		caadi	[ʕaːdi]	«нормальний»
Чеченська		Ӏан/jan	[ʕan]	«зима»
Арабська		ثعبان‏‎	[θuʕbaːn]	«змія»

Український звук г іноді також описують як дзвінкий глотковий фрикативний.

Примітки

1. Thelwall, Robin (1990), "Illustrations of the IPA: Arabic", Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41