Доба панування деребеїв

Доба панування деребеїв — період в історії Османської імперії, що розпочався після спалаху Російсько-турецької війни 1768—1774 і відзначався різким послабленням центральної влади. Натомість значно посилився вплив напівсамостійних властителів — аянів та деребеїв. В болгарській історіографії для позначення періоду використовується назва «Кирджалійська доба» (від «кирджалі» — буквально «розбійник», проте часто цим словом позначали вже згаданих деребеїв).

Історія Османської імперії
Утворення Османської держави (1299-1402)
Боротьба за візантійську спадщину (1402-1453)
Розквіт Османської імперії (1453-1566)
Послаблення і занепад (1566-1789)
Жіночий султанат
Епоха Кепрюлю
Доба тюльпанів
Велике замирення
Панування деребеїв
Між стагнацією і модернізацією (1789-1908)
Нізам-і Джедід
Танзимат
Зулюм
Розпад Османської імперії (1908-1922)
Молодотурецька революція
Доба другої Конституції
Поділ Османської імперії
Портал «Османська імперія»

Часові межі епохи є дискусійними. Щодо початку більшість дослідників сходиться — визнаючи ним події Російсько-турецької війни 1768—1774 (її початок або ж, як варіант, укладання Кючук-Кайнарджійського миру), а ось щодо завершення згоди немає — поворотним пунктом вважають і початок реформ Селіма III у 1789, і прихід до влади Махмуда II у 1808, і навіть видання Гюльханейського хат-і шеріфа у 1839, адже деребеї зберігали свій вплив аж до початку доби Танзимата, а найвідоміший з них, Мухаммед Алі зберігав свій вплив і в 1840-х та заснував власну династію володарів Єгипту.

Примітки

Література

• Osmanlı Devleti ve Medeniyeti Tarihi. Editör Ekmeleddin İhsanoğlu 1.Cilt, Istanbul, 1994.
• Мутафчиева, В. „Кърджалийско време“. С., 1993.