Дора Габе

Дора Габе (болг. Дора Петрова Габе; 16 серпня 1886, Харманлак, область Добрич — 16 листопада 1983, м. Софія) — болгарська поетеса, критикиня, театрознавиця. Голова болгарського ПЕН-клубу. Організаторка масових літературних видань для дітей.

Дора Габе
болг. Дора Габе
Ім'я при народженні болг. Изидора Пейсах
Народилася 16 серпня 1888(1888-08-16)
Дибовик, General Toshevo Municipalityd, Добрицька область, Болгарія
Померла 16 листопада 1983(1983-11-16) (95 років)
Софія, Народна Республіка Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Болгарія
Національність болгари
Місце проживання Софія
Діяльність театрознавиця, поетеса, театральна критикиня, письменниця, есеїстка, перекладачка, вчителька
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Знання мов чеська, російська, болгарська[1], французька, польська і грецька
Членство ПЕН-клуб
Magnum opus Q11820075?
Батько Petar Gabed
У шлюбі з Боян Пенев
Автограф
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці Болгаріїd (25 серпня 1978)

Димитровська премія (16 червня 1978)

Q20500801? (9 липня 1975)

Q12290287? (квітень 1979)

Q12291165? (21 травня 1966)

Життєпис

Уродженка історичної області Добруджа, якій присвятила багато літературних творів. Вивчала природничі науки в університеті м. Софія, французьку філологію в Женеві та закінчила університет Гренобля. Відома як дитяча письменниця та плодовита есеїстка. Оригінальна поезія позначена рисами сентименталізму.

Дочка Пітер Gabe, поселенця з Росіяї, публіциста і громадського діяча. Закінчила середню школу в Варні, писала наукову роботу в Софійський університет (1904) та вивчала французьку філологію в Женеві, Греноблі (1905 —1906). Учителем французькийої мови працювала в Добричі у (1907році). З 1911 по +1932, неодноразово їздила за кордон (іноді з чоловіком професором Боян Пенев у зв'язку з діяльністю по перекладах.) Побувала у Польщі, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Франції, Україні. У 20 — 30 роках читає за кордоном лекції з проблем болгарської літератури. Редактор (1 939 — 1941) з дитячого журналу «Вікно».

Дора Гейб є членкинею та засновницею болгаро-польського комітету (1922), болгарського PEN International (тисячу дев'ятсот двадцять сім), стає його незмінним головою. Радниця з питань культури при посольстві Болгарії у Варшаві, (тисяча дев'ятсот сорок сім  — 1950), представниця Болгарії в міжнародному конгресі ПЕН — клубів у рамках міжнародного співробітництва.

У 1968 році вона була ушанована званням «Почесний громадянин міста Толбухин»[2].

Творчість

Дебютувала в 1900 році з віршем «Проліт» у збірнику «Младіна». Активно друкувалася з початку 1920-х до кінця 1930-х років. У цей період Габе створювала поезію для дорослих і дітей, подорожні нотатки, розповіді, есе, статті з питань болгарської та закордонної літератури, театральну критику, спогади про діячів культури.

Дора Габе — відома болгарська дитяча письменниця, плодюча есеїстка. В оригінальній поезії Габе відчутно вплив сентименталізму.

З 1917 року до кінця життя Д. Габе займалася активною перекладацькою діяльністю з польської, чеської, російської, французької та грецької мов.

Кавалерка польського ордена «Polonia Restituta».

Переклади українською мовою
  • Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Марко Зісман//1969. — Ж.Всесвіт. — Ч.2;
  • Габе, Дора. Поезії/З болг. пер. Дмитро Білоус//1972. — Ж.Всесвіт. — Ч.1;
  • Габе, Дора. Смерть Вели: Вірш/З болг. пер. Олекса Ющенко//1965. — Ж.Всесвіт. — Ч.9;
  • Габе, Дора. Червоноармієць: Вірш/З болг. пер. Дмитро Білоус//1985. — Ж.Всесвіт. — Ч.5.

Посилання

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Община град Добрич. web.archive.org. 1 серпня 2013. Процитовано 8 квітня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.