Елна Рейнах

Елна Рейнах (англ. Elna Reinach, нар. 2 грудня 1968[1]) — колишня південноафриканська тенісистка. Із Патріком Гелбрайтом виграла Відкритий чемпіонат США з тенісу у міксті в 1994 році. Завершила кар'єру 1995 року.

Elna Reinach Елна Рейнах
Громадянство	ПАР
Дата народження	02 грудня 1968 (53 роки)
Місце народження	Преторія, ПАР
Початок кар'єри	1983
Завершення кар'єри	1995
Призові, USD	$ 1,096,356
Одиночний розряд
Матчів в/п	248–196
Титулів	1 WTA, 5 ITF
Найвища позиція	26 (13 лютого 1989)
Турніри Великого шлема
Австралія	3р (1987)
Ролан Гаррос	2р (1991)
Вімблдон	3р (1988, 1990)
США	2р (1988)
Парний розряд
Матчів в/п	278–168
Титулів	10 WTA, 5 ITF
Найвища позиція	No . 10 (11 червня 1990)
Турніри Великого шлема
Австралія	3р (1987, 1994-95)
Мікст
Ролан Гаррос	F (1993)
США	W (1994)

Фінали турнірів Великого шолома

Мікст (1 титул, 1 поразка)

Результат	Ранг	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Опоненти	Рахунок
Поразка	1.	6 червня 1993	Відкритий чемпіонат Франції з тенісу, Франція	Ґрунт	Дані Віссер	Андрій Ольховський Євгенія Манюкова	2–6, 6–4, 4–6
Перемога	2.	11 вересня 1994	Відкритий чемпіонат США з тенісу, США	Тверде	Патрік Гелбрайт	Тодд Вудбрідж Яна Новотна	6–2, 6–4

Фінали Туру WTA

Одиночний розряд 2 (1–1)

Легенда: до 2009	Легенда: починаючи з 2009
Grand Slam (0/0)
WTA Championships (0/0)
Tier I (0/0)	Premier Mandatory (0/0)
Tier II (0/0)	Premier 5 (0/0)
Tier III (0/0)	Premier (0/0)
Tier IV & V (1/1)	International (0/0)

Результат	Ранг	Дата	Турнір	Покриття	Опонент	Рахунок
Поразка	1.	20 серпня 1989	Albuquerque, США	Тверде	Лорі Макніл	1–6, 3–6
Перемога	2.	7 лютого 1993	Auckland, Нова Зеландія	Тверде	Керолайн Кулмен	6–0, 6–0

Парний розряд 19 (10–9)

Результат	Ранг	Дата	Турнір	Покриття	Партнер	Опоненти	Рахунок
Поразка	1.	28 липня 1986	Берклі, США	Тверде	Емі Голтон	Бет Герр Алісія Молтон	1–6, 2–6
Поразка	2.	16 жовтня 1988	Porsche Tennis Grand Prix, Німеччина	Килим	Раффаелла Реджі	Івона Кучиньська Мартіна Навратілова	1–6, 4–6
Перемога	3.	20 серпня 1989	Albuquerque, США	Тверде	Ніколь Брадтке	Раффаелла Реджі Аранча Санчес Вікаріо	4–6, 6–4, 6–2
Поразка	4.	15 жовтня 1989	Porsche Tennis Grand Prix, Німеччина	Килим	Раффаелла Реджі	Джиджі Фернандес Робін Вайт	4–6, 6–7
Поразка	5.	22 жовтня 1989	Bayonne, Франція	Тверде	Раффаелла Реджі	Манон Боллеграф Катрін Танв'є	6–7, 5–7
Перемога	6.	20 травня 1990	Qatar Telecom German Open, Німеччина	Ґрунт	Ніколь Брадтке	Гана Мандлікова Яна Новотна	6–2, 6–1
Перемога	7.	27 травня 1990	Internationaux de Strasbourg, Франція	Ґрунт	Ніколь Брадтке	Кеті Джордан Елізабет Смайлі	6–1, 6–4
Поразка	8.	12 травня 1991	Мастерс Рим, Італія	Ґрунт	Ніколь Брадтке	Дженніфер Капріаті Моніка Селеш	5–7, 2–6
Поразка	9.	20 травня 1991	Qatar Telecom German Open, Німеччина	Ґрунт	Ніколь Брадтке	Лариса Савченко-Нейланд Наташа Звєрєва	3–6, 3–6
Поразка	10.	16 червня 1991	AEGON Classic, Англія	Трава	Сенді Коллінз	Ніколь Брадтке Елізабет Смайлі	3–6, 4–6
Поразка	11.	3 листопада 1991	Скоттсдейл, США	Тверде	Сенді Коллінз	Марін Гарпер Кеммі Макгрегор	5–7, 6–3, 3–6
Перемога	12.	10 листопада 1991	Brentwood, США	Тверде	Сенді Коллінз	Басукі Яюк Кароліна Віс	5–7, 6–4, 7–6
Перемога	13.	24 травня 1992	Ladies Championship Gstaad, Швейцарія	Ґрунт	Емі Фрейзер	Каріна Габшудова Маріанн Вердел	7–5, 6–2
Поразка	14.	14 червня 1992	AEGON Classic, Англія	Трава	Сенді Коллінз	Лорі Макніл Ренне Стаббс	7–5, 3–6, 6–8
Перемога	15.	1 листопада 1992	San Juan, Puerto Rico, Пуерто-Рико	Тверде	Аманда Кетцер	Джиджі Фернандес Кеті Ріналді	6–2, 4–6, 6–2
Перемога	16.	14 листопада 1992	Indianapolis, США	Тверде (i)	Катріна Адамс	Сенді Коллінз Мері-Лу Деніелс	5–7, 6–2, 6–4
Перемога	17.	7 лютого 1993	ASB Classic, Нова Зеландія	Тверде	Ізабель Демонжо	Джилл Гетерінгтон Кеті Ріналді	6–2, 6–4
Перемога	18.	6 листопада 1994	Tournoi de Québec, Канада	Килим	Наталі Тозья	Лінда Вілд Чанда Рубін	6–4, 6–3
Перемога	19.	5 лютого 1995	ASB Classic, Нова Зеландія	Тверде	Джилл Гетерінгтон	Лаура Голарса Кароліна Віс	7–6, 6–2

Примітки

1. ПАРn Sport Hall of Fame^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

Посилання

• Елна Рейнах на сайті WTA
• Елна Рейнах на сайті ITF
• Елна Рейнах на сайті Кубку Біллі Джин Кінг