ЗІЛ-114
ЗІЛ-114 — радянський малосерійний представницький легковий автомобіль вищого класу з кузовом «лімузин». Його виробництво почалося в 1967 році, змінивши на конвеєрі ЗІЛ-111, і закінчилося в 1978 році, коли його у свою чергу замінив ЗІЛ-4104. Всього було виготовлено 113 автомобілів ЗІЛ-114.[1].
| ЗІЛ-114 | |
|---|---|
ЗІЛ-114 (1967-1978) | |
| Виробник | ЗІЛ |
| Роки виробництва | 1967-1978 |
| Місце виробництва |
|
| Попередник(и) | ЗІЛ-111 |
| Наступник(и) | ЗІЛ-4104 (ЗІЛ-115) |
| Клас | Клас F |
| Стиль кузова |
лімузин унівенсал |
| Колісна база | 3880 мм |
| Довжина | 6305 мм |
| Ширина | 2068 мм |
| Висота | 1540 мм |
| Вага | 3085 кг |
| Найвища швидкість | 170- 190 км/год |
| Споріднені | ЗІЛ-117 |
| Подібні |
Cadillac Series 70 Daimler DS420 Nissan Prince Royal Mercedes-Benz W100 Rolls-Royce Phantom VI |
| Дизайнер | Б. Кузнецов, Е. Сабо, Л. Самохін |
Особливості конструкції
Склопідйомники всіх дверей мали електроприводи, а замки дверей централізоване блокування. Машина комплектувалась також кондиціонером. Завдяки атермальним склам, в сонячну погоду не підвищувалась температура в салоні. Для зручності входу й виходу кермове колесо було виконане відкидним.
На машину встановлювався 7-літровий двигун потужністю 300 кінських сил. В двигуна ЗІЛ-114 — алюмінієвий блок циліндрів, чотирьохкамерний карбюратор, транзисторна система запалювання і гідравлічні штовхачі клапанів. Цей пристрій, вперше застосований ще на ЗІС-110 в 1946 році, робить непотрібним регулювання зазору в клапанному механізмі протягом всього терміну служби двигуна й різко знижує шум ГРМ.
Автомобіль оснащався автоматичною гідромеханічною трансмісією. Управління переключенням передач — автоматичне, але допускає втручання водія для вибору потрібної передачі. Привід кермового управління — з гідропідсилювачем.
Шасі ЗіЛ-114 мало потужну раму периферійного типу, дуже жорстку на скручування і добре захисну при зіткненні (так як в центральній її частині лонжерони були «розведені» до боків і розміщались практично за порогами кузова).
Незалежна передня підвіска — безшкворнева, на поздовжніх торсіонних стержнях, які працюють на скручування. Задня підвіска — залежна на поздовжніх листових ресорах, звичайного типу.
Гальма — дискові на всіх колесах, з каскадною системою підсилювачів і роздільними контурами.
Технічні характеристики
| Технічні характеристики | |
|---|---|
| Двигун | Бензиновий |
| Тип двигуна | карбюраторний, чотиритактний, восьмициліндровий |
| Марка двигуна | ЗІЛ-114 |
| Циліндри / Клапани | V8 / 16 |
| Об'єм | 6959 см3 |
| Хід поршня / Діаметр циліндра | 95 / 108 мм |
| Ступінь стиску | 9,5 |
| Система живлення | карбюратор |
| Охолодження | рідинне |
| Потужність | 300 к.с. (220 кВт) при 4400 об/хв |
| Крутний момент | 559 Нм при 2800 об/хв |
| Трансмісія | 3-ст. АКПП |
| Макс. швидкість | 190 км/год |
Модифікації

- ЗІЛ-114Е — автомобіль із засобами спецзв'язку і екранованою системою запалювання.
- ЗІЛ-114А — медичний універсал (5 місць + 1 хворий), 1974 р. (побудовано 2 примірники), автомобіль включався в кортеж Генерального секретаря ЦК КПРС.
- ЗІЛ-114К — автомобіль із захищеним кузовом і великим люком на даху, 1970 р.
- ЗІЛ-117 — вкорочений автомобіль з кузовом седан (колісна база 3300 мм).
Примітки
- Канунников С.В., Отечественные легковые автомобили. 1896-2000 гг. http://slovari.yandex.ru/dict/rusauto/article/kan-0029.htm%5Bнедоступне+посилання+з+квітня+2019%5D, ООО «Книжное издательство "За рулём"», 2007
