Завоювання угорцями Паннонського басейну
Завоювання угорцями Паннонського басейну[1], також Угорське завоювання[2] (угор. honfoglalás: «завоювання батьківщини»)[3] — це загальний термін історичного періоду, що охоплює другу половину IX століття аж до 896 року, коли давньоугорська конфедерація племен на чолі з Арпадом і Курсаном переселяється з Північного Причорномор'я в Паннонію.
| Завоювання угорцями Паннонського басейну | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Мігай Мункачі - "Завоювання батьківщини" Мігай Мункачі - "Завоювання батьківщини" | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Давньоугорська конфедерація племен | Білі хорвати | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Арпад Курсан |
Лаборець† | ||||||


| Історія Угорщини | |
|---|---|
![]() | |
| Стародавня Угорщина | |
| Доугорська Угорщина | |
| Паннонія | |
| Гунський каганат | |
| Передісторія угорців | |
| Магна Хунгарія | |
| Леведія | |
| Ателькуза | |
| Середні Віки | |
| Аварський каганат | |
| Блатенське князівство | |
| Угри | |
| Завоювання угорцями Паннонського басейну | |
| Князівство Угорщина | |
| Арпади | |
| Королівство Угорщина | |
| Королівство Угорщина на початку сучасної епохи | |
| Османсько-угорські війни | |
| Османська Угорщина | |
| Східно-Угорське королівство | |
| Князівство Трансільванія (1570 – 1711) | |
| Королівство Габсбургів | |
| Повстання Ракоці | |
| Революція 1848-1849 років в Угорщині | |
| Австро-угорський компроміс | |
| Транслейтанія | |
| Угорська історія в ХХ столітті | |
| Перша Республіка | |
| Угорська Радянська Республіка | |
| Королівство Угорщина (1920—1946) | |
| Сучасність | |
| Угорська Республіка | |
| Угорщина (1944—1945) | |
| Друга Республіка | |
| Народна Республіка | |
| Повстання 1956 | |
Портал «Угорщина» |
Угорські племена напівкочівників-скотарів, батьківщиною яких сучасні дослідники вважають області на схід від Уралу, в I тисячолітті нашої ери переселилися імовірно в басейн Ками, потім — у причорноморські та приазовські степи і довгий час перебували під владою хозарів.
Перед приходом угорців три ранньосередньовічних держави (Перше Болгарське царство, Східне Франкське королівство і Велика Моравія) воювали один з одним за контроль над Паннонським басейном. Вони іноді наймали угорську кінноту. Таким чином, угорці, які жили в Північному Причорномор'ї, були знайомі з їхньою майбутньою батьківщиною, коли почалося її «завоювання».
Угорське завоювання почалося в контексті «пізнього або малого переселення народів»[1]. Сучасні джерела свідчать, що угорці перейшли Карпати в 894 або 895 році після спільного нападу печенігів і болгар проти них. Вони спочатку взяли під свій контроль низовини на схід від річки Дунай, а потім в 900 році атакували і зайняли Паннонію (регіон на захід від Дунаю). Вони використали внутрішні конфлікти у Великій Моравії і знищили цю країну приблизно між 902 і 906 роками.
Угорці зміцнили свій контроль над Паннонським басейном, перемігши баварську армію в битві при Прессбурзі 4 липня 907 року. Вони здійснили серію нападів між 899 і 955 роками, а також орієнтувалися на Візантійську імперію між 943 і 971 роками. Однак, вони поступово осіли в Паннонському басейні і заснували там близько 1000 року християнську монархію — Угорське королівство[4].
Див. також
- Озброєння угрів — використовувалось під час завоювання батьківщини
Примітки
- Kontler 1999, p. 42.
- Kristó 1996a, p. 191.
- Roman 2003, p. 145.
- Bartha A. (1988): A magyar nép őstörténete. Akadémiai Kiadó, Budapest.

