Кабичівка

Каби́чівка — село в Україні, у Марківському районі Луганської області. Населення становить 997 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кабичівська сільська рада.

село Кабичівка
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Марківський
Рада Кабичівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA44140050110066717
Облікова картка Кабичівка 
Основні дані
Засноване 1702
Населення 997
Площа 3,059 км²
Густота населення 325,92 осіб/км²
Поштовий індекс 92422
Телефонний код +380 6464
Географічні дані
Географічні координати 49°27′09″ пн. ш. 39°44′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 106 м
Водойми р. Лізна
Місцева влада
Адреса ради 92422, с. Кабичівка, пр. Поштовий, 1
Карта
Кабичівка
Кабичівка
Мапа

Історія

За даними на 1864 рік на казенній слободі Кобичева (Покровське) Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1985 осіб (999 чоловічої статі та 986nbsp;— жіночої), налічувалось 336 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].

Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Зориківська волості мешкало 2242 особи, налічувалось 311 дворових господарств, існували православна церква й школа, відбувався щорічний ярмарок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2911 особи (1497 чоловічої статі та 1414 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними на 1914 рік у слободі проживало 4100 мешканців[4].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 41 людина[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1079 осіб, з яких 495 чоловіків та 584 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 990 осіб.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

МоваВідсоток
українська 96,19 %
російська 3,71 %
молдовська 0,10 %

Див. також

Примітки
  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3006)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-249)
  4. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  5. Мартиролог. Луганська, ст. 165—166
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Луганська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.