Калідонський вепр
Калідо́нський вепр (грец. Καλυδώνιος Κάπρος) — злий вепр, що за повелінням Артеміди спустошував лани й сади, вбивав мешканців Калідону (див. Мелеагр). Калідонське полювання на цього вепра, що зібрало багатьох героїв — один з популярних сюжетів давньогрецької міфології.
| Калідонський вепр | |
|---|---|
 Теодор Буєрманс. Мелеагр вбиває калідонського вепра. Картина 1677 року | |
| Мати | Фея Кромміонська |
| Частина від | давньогрецька міфологія |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
| Частина серії статей на тему: |
| Давньогрецька міфологія |
|---|
 Калідонський вепр, чорнофігурна амфора, Тіміада |
|
Божества
|
|
Істоти
|
|
Інше
|
 Категорія •  Портал •  Портал |
Одного разу Ойней, ушановуючи богів щедрим офіруванням, забув принести жертву Артеміді. Розгнівана богиня наслала на калідонські поля страшного вепра, який усе пустошив. Щоб убити вепра, зібралися славетні герої Греції: Мелеагр, його дядьки Плексіпп та Евіпп, брати Ід та Лінкей, Діоскури, Тесей, Пейрітой, Адмет, Ясон, Пелей, Іфікл, Амфіарай, Теламон, Ісхепол, Анкей і мисливиця Аталанта, в яку закохався Мелеагр. Коли він убив вепра, між мисливцями вибухнула суперечка про те, хто з них має дістати нагороду переможця — голову й шкуру здобичі. Мелеагр присудив їх Аталанті, оскільки вона перша поранила вепра. У суперечці про нагороду за вбитого звіра Мелеагр убив своїх дядьків Плексіппа та Евіппа, чим викликав гнів матері. За версією, поданою в «Іліаді», через шкуру й голову вепра спалахнула війна між мешканцями етолійського міста Плеврона — куретами і калідонцями.