Камбурліївка
Камбурлі́ївка — село в Україні, в Онуфріївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Населення становить 873 особи. Колишній центр Камбурліївської сільської ради.
| село Камбурліївка | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Кіровоградська область |
| Район/міськрада | Олександрійський район |
| Громада | Онуфріївська селищна громада |
| Рада | Онуфріївська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA35080070110015450 |
| Облікова картка | Камбурліївка |
| Основні дані | |
| Населення | 873 |
| Поштовий індекс | 28113 |
| Телефонний код | +380 5238 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′10″ пн. ш. 33°23′20″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
99 м |
| Водойми | річки: Омельник, Лозоватка |
| Місцева влада | |
| Карта | |
![]() Камбурліївка | |
![]() Камбурліївка | |
| Мапа | |
| |
Історія
Назва села пов'язана з родом Камбурлеїв — ніжинських греків-купців, які отримали російське дворянство (за виклик групи греків на поселення до Новоросійської губернії). В 70-х роках XVIII століття нащадки Івана Хорвата-Откуртича продали Онуфріївку Івану Михайлу Камбурлею (Комбурлею), генерал-лейтенанту.
Взимку 1805 року поміщик І. Камбурлей переселив із своїх маєтків Орловської та Тамбовської губерній частину кріпосних селян. Пізніше десять сімей він виграв у карти у одного поміщика із Куртини, а інших кріпосних виміняв у якогось князя за породисту собаку, цих переселенців він розмістив на своїх землях, заснувавши села Камбурліївка (на честь свого прізвища) та Зибкове. І в наш час ці села, у яких проживають нащадки вихідців з Росії є переважно російськомовними.
Станом на 1886 рік у селі Онуфріївської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії мешкало 824 особи, налічувалось 169 дворових господарств[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1435 осіб, з яких 621 чоловік та 814 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1236 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 81,94 % |
| українська | 17,49 % |
| молдовська | 0,33 % |
| білоруська | 0,16 % |
| вірменська | 0,08 % |
Постаті
- Гудзенко Юрій Олегович (1973—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.


