Карачівка (зупинний пункт)

Карачі́вка — зупинний пункт Південної залізниці на лінії Харків — Мерефа, розташований у смт Покотилівка Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.

Карачівка
зупинний пункт
Розташування
Розташування смт Покотилівка, Харківський район, Харківська область
Координати 49°55′00″ пн. ш. 36°10′58″ сх. д.
Структура
Лінія(ї) Харків — Мерефа
Платформ 2
Тип платформ 2 бічні високі
Історія
Відкрито 1969[1]
Електрифіковано 1957
Інша інформація
Власник Південна залізниця
Оператор Укрзалізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 440088
Код Експрес-3 2205620
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Харків-Пасажирський 9 км
Мерефа 16 км
Мапа
Зовнішні зображення
Дерев'яний павільйон станції «Карачівка» — 1900-ті рр.
Стара світлина зупинного пункту Карачівка

Зупинний пункт знаходиться між зупинними пунктами Липовий Гай (3 км) та станцією Покотилівка (1 км). До станції Харків-Пасажирський — 9 км, до станції Мерефа — 16 км.[2][3]

Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4]

Історія

Зупинний пункт було створено у 1869 році під час будівництва Курсько-Харківсько-Азовської залізниці.

У 1957 році Карачівка була електрифікований постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів та розпочалось курсування приміських електропоїздів[5]

Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[6].

Станційні споруди

Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами. Зупинний пункт має павільйон для пасажирів, квиткові каси.

Примітки
  1. А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 211. — 100 000 прим.(рос.)
  2. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  3. Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  4. Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Карачевка. Архівовано 5 лютого 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  5. История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. (рос.)
  6. Южная железная дорога. Покотиловка. Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine. (рос.)

Посилання

Джерела
  • А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 211. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.