Карл Гартль
Карл Гартль (нім. Karl Hartl; нар. 10 травня 1899, Відень, Австро-Угорщина — пом. 29 серпня 1978, Відень, Австрія) — австрійський кінорежисер, сценарист і продюсер.
| Карл Гартль | |
|---|---|
| нім. Karl Hartl | |
![]() Карл Гарть, 1953 | |
| Дата народження | 10 травня 1899 |
| Місце народження | Відень, Австро-Угорщина |
| Дата смерті | 29 серпня 1978 (79 років) |
| Місце смерті | |
| Поховання | Грінцинзький цвинтарd |
| Громадянство |
|
| Професія | кінорежисер, сценарист, продюсер |
| Роки активності | 1917-1962 |
| IMDb | ID 0366781 |
Біографія
Карл Гартль народився 10 травня 1899 року у Відні, Австро-Угорщина. Кар'єра Гартля в кно почалася у 1919 році, коли його було прийнято асистентом угорського режисера Александра Корди. У 1920-і роки разом з Кордою Гартль переїхав до Берліна і до середини 1920-х працював у нього директором стрічок. У 1926 році Гартль повернувся у Відень і поступив на роботу директором фільмів у Густава Учицкі.
З початку 1930-х років Гартль працював на кіностудії UFA і разом з Луїсом Тренкером зняв «Гори у вогні» (1931). Потім він пробував себе в інших жанрах, зокрема, комедії «Графиня Монте-Крісто» (1932) з Бригіттою Гельм та Густафом Грюндгенсом і фільмі про льотчиків «І. Ф. 1 більше не відповідає» за участю Ганса Альберса, Петера Лорре, Пауля Гартмана і Сибілли Шміц. Науково-фантастичний фільм Гартля «Золото» 1934 року вважається одним з найкращих у своєму жанрі. Карл Гартль — режисер знаменитої кримінальної комедії «Людина, яка була Шерлоком Холмсом» (1937).
Після аншлюсу Австрії у 1938 році Гартль отримав посаду начальника кіновиробництва на кіностудії Wien-Film і в цей час мало займався режисурою. Після 1945 року Гартль повернувся до режисерської діяльності. 3 липня 1947 року він організував в Зальцбурзі компанію Neue Wiener Filmproduktionsgesellschaft. Найпрославленішим фільмом Гартля став «Ангел з трубою» 1949 року, що зібрав багатьох зірок австрійського кінематографу — Паулу Вессели, Аттілу і Пауля Гьорбіґерів, Оскара Вернера, Марію Шелл.
Карл Гартль був одружений з акторкою Мартою Гарелль.
Помер Гартль 29 серпня 1978 року у Відні на 80-му році життя. Похований на віденському Грінцинзькому цвинтарі поряд з дружиною.
Фільмографія
- Режисер і сценарист
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер | Сценарист |
|---|---|---|---|---|
| 1929 | Засуджений зі Стамбула | Der Sträfling aus Stambul | ||
| 1930 | Безсмертний негідник | Der unsterbliche Lump | ||
| 1930 | Фокус-покус | Hokuspokus | ||
| 1930 | Пісня юнаків з Гейдельберга | Ein Burschenlied aus Heidelberg | ||
| 1931 | Гори у вогні | Berge in Flammen | ||
| 1932 | Графиня Монте-Крісто | Die Gräfin von Monte-Christo | ||
| 1932 | Приречений батальйон | Doomed Battalion | ||
| 1932 | Принц Аркадії | Der Prinz von Arkadien | ||
| 1933 | І. Ф. 1 більше не відповідає | I.F.1 ne répond plus | ||
| 1933 | Ваша Високість, продавчиня | Ihre Durchlaucht, die Verkäuferin | ||
| 1934 | Каприз принцеси | Caprice de princesse | ||
| 1934 | Золото | L'or | ||
| 1934 | Так закінчилося кохання | So endete eine Liebe | ||
| 1935 | Циганський барон | Zigeunerbaron | ||
| 1936 | Свічник імператора | Die Leuchter des Kaisers | ||
| 1937 | Поїздка на свободу | Ritt in die Freiheit | ||
| 1937 | Людина, яка була Шерлоком Холмсом | Der Mann, der Sherlock Holmes war | ||
| 1938 | Гастрольний виступ у раю | Gastspiel im Paradies | ||
| 1942 | Кого люблять боги (Моцарт) | Wen die Götter lieben | ||
| 1948 | Віденська кавалькада | Der Engel mit der Posaune | ||
| 1948 | Історія Моцарта | The Mozart Story | ||
| 1949 | Ангел з трубою | The Angel with the Trumpet | ||
| 1951 | Вундеркінд | The Wonder Kid | ||
| 1951 | Безмовний рот | Der schweigende Mund | ||
| 1952 | Дім життя | Haus des Lebens | ||
| 1953 | Любовна війна після балів | Liebeskrieg nach Noten | ||
| 1953 | Усе для тата | Alles für Papa | ||
| 1954 | Шлях у минуле | Weg in die Vergangenheit | ||
| 1955 | Моцарт | Mozart | ||
| 1957 | Червоний — колір кохання | Rot ist die Liebe | ||
| 1961 | Вільгельм Телль | Wilhelm Tell | ||
| 1962 | Літаючий кліпер — чарівна подорож під білим вітрилом | Flying Clipper — Traumreise unter weissen Segeln | ||
- Продюсер
| Рік | Назва українською | Оригінальна назва | Режисер |
|---|---|---|---|
| 1926 | Мадам не хоче дітей | Madame wünscht keine Kinder | Александр Корда |
| 1939 | Жінка у потоці | Frau im Strom | Герхард Лампрехт |
| 1939 | Материнська любов | Mutterliebe | Густав Учицкі |
| 1940 | Судний день | Das jüngste Gericht | Франц Зейц |
| 1940 | Поштмейстер | Der Postmeister | Густав Учицкі |
| 1940 | Крамбамбулі | Krambambuli | Карл Кештлін |
| 1940 | Моя донька живе у Відні | Meine Tochter lebt in Wien | Е. В. Емо |
| 1940 | На все життя | Ein Leben lang | Густав Учицкі |
| 1940 | Оперета | Operette | Віллі Форст |
| 1941 | Повернення додому | Heimkehr | Густав Учицкі |
| 1942 | Кохання влітку | Sommerliebe | Еріх Енгель |
| 1942 | Кого люблять боги. Моцарт | Wen die Götter lieben | Карл Гартль |
| 1943 | Пізнє кохання | Späte Liebe | устав Учицкі |
| 1944 | Золоті кайдани | Die goldene Fessel | Ганс Тіміг |
| 1944 | Hundstage | Геза фон Шиффра | |
| 1944 | Погляд назад | Ein Blick zurück | Герхард Менцель |
| 1949 | Ангел з трубою | The Angel with the Trumpet | Ентоні Бушнелл |
| 1952 | Дім життя | Haus des Lebens | Карл Гартль |
| 1958 | Моя красива мама | Meine schöne Mama | Пауль Мартін |
Визнання
| Нагороди та номінації Карла Гартля[1] | |||
|---|---|---|---|
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
| Венеційський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1937 | Кубок Муссоліні за найкращий іноземний фільм | Людина, яка була Шерлоком Холмсом | Номінація |
| 1948 | Міжнародний Гран-прі | Віденська кавалькада | Номінація |
| Каннський міжнародний кінофестиваль | |||
| 1956 | Моцарт | Номінація | |
| Нагорода Австрійського кіноархіву | |||
| 1956 | Нагорода за життєві досягнення | Нагорода | |
Примітки
- Нагороди та номінації Карла Гартля на сайті IMDb (англ.)
