Костянтин I (король Греції)

Костянтин I (грец. Κωνσταντίνος A', Βασιλεύς των Ελλήνων, 2 серпня 1868, Афіни, Королівство Греція — 11 січня 1923, Палермо, Сицилія, Королівство Італія) — грецький король (1913-1917, 1920-1922) з династії Глюксбургів.

Костянтин I
грец. Κωνσταντίνος Αʹ
Народився	2 серпня 1868[1][2]^[…] Афіни, Греція[3]
Помер	11 січня 1923[1][2]^[…] (54 роки) Палермо, Італія[3] ·геморагічний інсульт
Поховання	Неаполь і Королівський цвинтар Татой^d[4] :
Країна	Греція
Діяльність	суверен
Alma mater	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов	Новогрецька
Членство	Національний олімпійський комітет Греції
Посада	президент Греції
Військове звання	Генерал-фельдмаршал
Конфесія	Грецька православна церква
Рід	Глюксбурги
Батько	Георг I
Мати	Ольга Костянтинівна
Брати, сестри	Георг, граф Корфський, Олександра Георгіївна Романова, Микола, Марія Грецька та Данська, Princess Olga of Greece and Denmark^d, Андрій (принц Греції і Данії) і Кристофер
У шлюбі з	Софія Пруська
Діти	Георг II[2], Александр I, Олена Грецька, Павло I, Ірена Грецька та Данська і Катерина Грецька та Данська
Автограф
Нагороди	Grand Cross of the Order of the Bath^d (4 липня 1895)
Медіафайли у Вікісховищі

Син короля Георга I та доньки російського великого князя Костянтина Миколайовича — Ольги Костянтинівни.

Родовід

Родовід Монархів Геллади

Алексій I, Римський Імператор Теодора Комніна, Римська Імператриця Андронік Ангел, Римський Імператор Алексій III, Римський Імператор Алексій III, Римський Імператор Анна Ангеліна, Римська Імператриця Марія Ласкарина, Королева Русі Констанція Угорська, Королева Русі Георгій, Король Русі Георгій, Король Русі Анастасія, Королева Русі Уляна, Королева Русі Александра, Княгиня Мазовецька Марія Мазовецька, Герцогиня Померанії Софія Померанська, Герцогиня Померанії Софія Померанська, Герцогиня Мекленбургу Генріх V Мекленбургський, Герцог Мекленбургу Софія Мекленбургська, Герцогиня Мекленбургу Вільгельм Молодший, Герцог Брауншвейг-Люнебург Доротея Брауншвейг-Люнебурзька, Герцогиня Брауншвейг-Люнебург Крістіан І, Герцог Біркенфельд-Бішвіллер Крістіан ІІ, Герцог Біркенфельд-Бішвіллер Крістіан ІІІ, Герцог Біркенфельд-Бішвіллер Фрідріх Міхаель Цвайбрюкен-Біркенфельдський, Герцог Біркенфельд-Бішвіллер Максиміліан I, Король Баварії Людовік I, Король Баварії Оттон I, Король Греції Георг Брауншвейг-Люнебурзький, Герцог Брауншвейг-Люнебург Ернест Авґуст, Кюрфюст Ганновера Георг I, Король Великої Британії, Король Ірландії, Король Франції Георг IІ, Король Великої Британії, Король Ірландії, Король Франції Марія Британська, Принцеса Великої Британії, Принцеса Ірландії, Принцеса Франції Карл Гессен-Кассельський, Принц Гессен-Кассельський Луїза Кароліна Гессен-Кассельська, Принцеса Гессен-Кассельська Кристіан IX, Король Данії Георг I, Король Греції Костянтин I, Король Греції Георг II, Король Греції Александер I, Король Греції Гелена, Королева Румунії Павло I, Король Греції Софія, Королева Іспанії Костянтин II, Король Греції Ірена, Принцеса Греції Ірена, Королева Хорватії

Правління

Кінна статуя короля Костянтина I перед входом у парк Педіон ту Ареос

У Греко-турецькій війні 1897 і Балканських війнах 1912—1913 командував грецькою армією. Обіймав посаду Президента НОК Греції[5]. У 1913 отримав від кайзера Німеччини Вільгельма II звання генерал-фельдмаршала німецької армії. Виступив проти участі Греції в Першій світовій війні 1914—1918 рр. на боці Антанти. Ця розбіжність у поглядах із прем'єр-міністром Елефтеріосом Венізелосом та подальшим звільненням останнього з посади, обернулись Національним розколом.

В червні 1917 р. зрікся престолу на користь сина Олександра на вимогу верховного комісара Антанти в Салоніках, які ще в жовтні 1915 р. були окуповані англо-французькими військами. Повернувся на престол після смерті Олександра. Повстання в армії у вересні 1922 р. та невдоволення народних мас у зв'язку з поразками грецьких військ у Греко-турецькій війні 1919—1922 змусили Костянтина зректися престолу вдруге — у вересні 1922 р. та, залишивши на троні сина Георга, виїхати до Італії.

Спадкоємці

• Георг II (1890—1947) — король Греції 1922—1924 та 1935—1947 рр, був одружений з Єлизаветою Румунською, дітей не мав;
• Александр I (1893—1920) — король Греції 1917—1920 рр, був одружений з Аспазією Манос, яка за п'ять місяців по його смерті народила доньку;
• Олена (1896—1982) — дружина Кароля II, короля Румунії, мала єдиного сина;
• Павло (1901—1964) — король Греції 1947—1964 рр, був одружений з Фредерікою Ганноверською, мав троє дітей;
• Ірина (1904—1974) — дружина короля Хорватії Томислава II, мала єдиного сина;
• Катерина (1913—2007) — стала дружиною світської людини Річарда Брендрема, мали єдиного сина та трьох онуків.

Генеалогічне дерево

Фрідріх Вільгельм Глюксбург

Луїза Кароліна Гессен-Кассельська

Вільгельм Гессен-Кассельський

Луїза Шарлотта Датська

Микола I

Шарлотта Пруська

Йозеф Саксен-Альтенбурзький

Амелія Вюртемберзька

Крістіан IX

Луїза Гессен-Кассельська

Костянтин Романов

Александра Саксен-Альтенбурзька

Георг I

Ольга Романова

Костянтин

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
2. Lundy D. R. The Peerage
3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #136420702 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
4. Find a Grave — 1995.
5. The following persons have served as Presidents of the HOC

Посилання

• Двічі вигнаний монарх (рос.)
• Біографія на сайті грецької королівської родини (гр.)