Кіровсько-Виборзька лінія
Перша лінія, також відома як Кі́ровсько-Ви́борзька або червона лінія — лінія Петербурзького метрополітену. Перша черга відкрита 15 листопада 1955 року. З'єднує через центр південно-західні і північно-східні райони Санкт-Петербурга. На середину 2010-х проходить через Калінінський район і виходить за межі суб'єкта Федерації Санкт-Петербург . У її складі 19 станцій. Довжина — 29,57 км, середній час поїздки по всій лінії — близько 45 хв . Є як ділянки глибокого, так і ділянки мілкого закладення. Червоний колір лінія отримала за аналогією з першою лінією московського метрополітену і за основним кольором радянської епохи (до речі , червоні лінії і Московського , і Ленінградського метрополітенів обидві були названі на честь С. М. Кірова - відповідно Кіровсько- Фрунзенська і Кіровсько-Виборзька) .
| Кіровсько-Виборзька лінія | |
|---|---|
| Петербурзький метрополітен | |
 | |
| Відкриття першої ділянки | 15 листопада 1955 року |
| Довжина, км | 29,57 |
| Кількість станцій | 19 |
| Час проїзду, хв | 47 |
| Максимальна кількість вагонів у складі поїзда | 8 |
| Кількість вагонів у складі поїзда | 8
|
| Найнапруженіша станція | «Проспект Ветеранів»[1] |
| Наземні ділянки | Станція «Дев'яткіно» |
| Електродепо | ТЧ-1 «Автово», ТЧ-2 «Дачне», ТЧ-4 «Північне» |
 1 Кіровсько-Виборзька лінія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Легенда
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відразу після будівництва першої черги, друга пускова ділянка (від «Площі Повстання» до « Площі Леніна») лінія з'єднувала всі п'ять залізничних вокзалів міста: Балтійський, Варшавський (розташовувався осторонь, закритий у 2001 році), Вітебський, Московський і Фінляндський. Після побудови Ладозького вокзалу лінія втратила цю особливість.
Хронологія
| Черга | Дата відкриття | Довжина |
|---|---|---|
| «Автово» — «Площа Повстання». | 15 листопада 1955 | 9.4 km |
| «Пушкінська» | 30 грудня 1956 | N/A |
| «Площа Повстання» — «Площа Леніна». | 1 червня 1958 | 3.0 km |
| «Автово» — «Дачне» (тимчасова) | 1 червня 1966 | 1.5 km |
| «Площа Леніна» - Академічна | 22 квітня 1975 | 8.8 km |
| Політехнічна | 29 грудня 1975 | N/A |
| «Автово» — «Проспект Ветеранів». | 29 вересня 1977 | 3.5 - 1.5 km* |
| Академічна - «Дев'яткіно» | 29 грудня 1978 | 4.9 km |
| Загалом: | 19 станцій | 29.6 km |
* При продовженні лінії у 1977, тимчасова станція Дачне була демонтована.
Історія перейменувань
| Станція | Попередня назва (и) | Роки |
|---|---|---|
| Дев'яткіно | Комсомольська | 1978–1991 |
Пересадки
| # | Пересадка на лінію | Зі станції | На станцію |
|---|---|---|---|
| 3 | Невсько-Василеострівна лінія | Площа Повстання | Маяковська |
| 4 | Правобережна лінія | Володимирська | Достоєвська |
| 5 | Фрунзенсько-Приморська лінія | Пушкінська | Звенигородська |
| 2 | Московсько-Петроградська лінія | Технологічний інститут | Технологічний інститут |
Електродепо і рухомий склад
Кількість вагонів у потягах
| Кількість вагонів | Період |
|---|---|
| 4 | 1955 — кінець 1956 |
| 5 | Кінець 1956 — початок 1970 |
| 6 | Початок 1970 — вересень 1977 |
| 7 | Вересень 1977 — 26 червня 2004 |
| 7 (ділянка за розмивом) | Грудень 1995 — жовтень 1996 |
| 5 (ділянка за розмивом) | Жовтень 1996 — травень 1997 |
| 4 (ділянка за розмивом) | Май 1997 — 2001 |
| 6 (ділянка за розмивом) | 2001 — 26 червня 2004 |
| 8 | 26 червня 2004 — сьогодення |
Типи вагонів, що використовуються на лінії
| Тип | Період |
|---|---|
| Вагони метро Ем/Ема/Емх/Ем/Ема/Емх | До сьогодення |
| Вагони метро Ем501/Ема502/Емх503/Ем501/Ема502/Емх503 | До сьогодення |
| Вагони метро Ем501М/Ема502М/Ем501М/Ема502М | До сьогодення |
Перспективи
Продовження лінії на північ, за станцію «Дев'яткіно», практично виключено.
Продовження лінії на південь, за станцію «Проспект Ветерані » , передбачалося деякими планами розвитку метрополітену, до того ж на лінії є задєл у вигляді тупиків за станцією. Станції мали б назви «Вулиця Солдата Корзуна» , «Проспект Маршала Жукова» , «Лігово» (з пересадкою на однойменну станцію Красносільсько-Калінінської лінії)[2][3]. Згідно з іншим планом передбачається будівництво станцій «Ульянка» (поблизу однойменної залізничної платформи) і « Пулково» (поблизу аеропорту)[4].
Втім, Генеральний план не передбачає подовження гілки: замість цього планується будівництво надземного експреса і Красносільсько- Калінінської лінії[5].
Також існував «виделковий» варіант за станцією «Політехнічна» по осі Тихорецького проспекту і Проспекту Культури, під це є задєл за станцією у вигляді тунелів, що відгалужуються[2].
Галерея
Станція «Площа Повстання»
Станція «Лісова»
Станція «Площа Мужності»
Станція «Дев'яткіно»
Дивись також
Примітки
- Пассажиропоток по станциям метрополитена [недоступне посилання — історія]
- Схема развития сети метрополитена, вариант 14. Генеральный план, 1990 г.
- «Кировско-Выборгская» линия 1
- Сайт Санкт-Петербургского Метрополитена
- Схема развития линий метрополитена до 2020 года[недоступне посилання з липня 2019]
