Лоренцо Коста
Лоре́нцо Ко́ста (італ. Lorenzo Costa; 1460, Феррара — 5 березня 1535, Мантуя) — італійський художник доби Відродження.
| Лоренцо Коста | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| Народження |
1460[1] Феррара, Емілія-Романья | |||
| Смерть | 5 березня 1535[2][3] | |||
| Мантуя, Провінція Мантуя, Ломбардія | ||||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | живопис | |||
| Вчитель | Беноццо Гоццолі | |||
| Відомі учні | Gaspar Hovichd | |||
| Твори | Bentivoglio Altarpieced, Allegory of Isabella d'Este's Coronationd і The Reign of Comusd | |||
| Родичі | Lorenzo Costad | |||
|
| ||||
|
| ||||
Біографія
Народився у Феррарі, але приблизно у двадцятирічному віці переїхав до Болоньї і мав більший вплив на Болонську школу живопису. Однак, оскільки багато художників в той час працювали в обох цих містах, його іноді вважають представником Феррарської школи. Існують припущення, що він навчався у Козімо Тура.

У 1483 році написав відомий «Вівтар Бентівольйо» та інші фрески у капелі Бентівольйо в церкві Сан Джакомо Маджоре, Болонья. Був другом Франческо Франча, на якого здійснив значний вплив. У 1509 році переїхав до Мантуї, де був придворним художником маркіза Франческо Гонзаги й Ізабелли д'Есте. Для кабінету останньої у Палаццо Дукале в Мантуї він виконав «Алегорію двору Ізабелли д'Есте» (нині в Луврі) і «Міф про Камуса» — дві міфологічні картини, засновані на малюнках Мантеньї.
Вівтар Бентівольйо
Алегорія двору Ізабелли д'Есте
Міф про Камуса
Див. також
Джерела
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.