Лужани (Україна)

Лужани — селище міського типу в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецької області.

смт Лужани
Вознесенська церква (1453-1455 рр.)
Вознесенська церква (1453-1455 рр.)
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Чернівецький район
Рада Лужанська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване —
Перша згадка 1453
Статус із 1968 року
Площа 8,15 [1] км²
Населення ▼ 4879 (01.01.2017)[2]
Поштовий індекс 59342
Телефонний код +380 3736
Географічні координати 48°21′47″ пн. ш. 25°45′43″ сх. д.
Висота над рівнем моря 179 м
Водойма р. Прут, Совиця
Відстань
Найближча залізнична станція: Лужани
До райцентру:
 - фізична: 12 км
До обл. центру:
 - фізична: 17 км
Селищна влада
Адреса 59342 Чернівецька обл., Чернівецький р-н, смт Лужани, вул. Центральна, 37
Карта
Лужани
Лужани

Лужани у Вікісховищі

Назва

За народними переказами, у давнину в цій місцевості була долина, у якій зростали великі луки. У писемних джерелах XVII століття трапляються назви: Лежені, Лужени; у XVIII столітті — Лужен[1].

Історія
Станція Лужани, у дворі та навколого якої точився бій українців з частинами 8-ї румунської дивізії у 1918 році

Тут знайдено знаряддя праці кам'яної доби. Лужани вперше згадуються 1453 року в госп. грамоті, у якій засвідчено придбання села за 400 турец. золотих боярином Федором Вітольдом у поміщика Костя Вранича. Спочатку Лужани входили до складу Молдовського князівства, яке перебувало у васальній залежності від Османської імперії, від 1774 — у межах Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Від 1918 — у складі Румунії, від 1940 — УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під румунсько-німецькою окупацією. З 1944 р. село перебувало у складі УРСР (СРСР), а з 1991 року у складі незалежної України.

1866 року через Лужани прокладено залізницю, яка сполучила Чернівці зі Львовом. У 1898—1900 роках чеським інженером Пациком тут був споруджений цукровий завод. 1906 року від залізничної станції прокладено колію, тоді ж для потреб цукроварні придбано паровоз.

13 листопада 1918 року на станції Лужани відбувся бій між військовими підрозділами українців та передовими частинами 8-ї румунської дивізії ген. Я.Задіка, яка здійснювала просування на північ з метою повної окупації території Буковини та приєднання її до короловіства Румунії.

1944 року обладнання цукрового заводу перевезено на заводи у Чернівцях і «Хрещатик». У другій половині 1950-х роках на території цукроварні ввели в експлуатацію лісотар. завод (згодом об'єднаний з Неполоковецьким деревообробним комбінатом у тодішньому Кіцманському районі), у 1960-х роках — додатково завод залізобетонних виробів і конструкцій.

Лужанський парк

За кошти благодійників та громади у Лужанах встановлено памятники Т. Г. Шевченку та Небесній Сотні.

Під час революції Гідності мешканці Лужан брали найактивнішу участь. Після перемоги Майдану в Києві у Лужанах була створена найчисельніша в області сільська «народна самооборона» кількістю 300 чоловік, котра в період відсутності міліції протягом тривалого часу успішно стежила за дотриманням порядку та закону. З перших днів війни з Росією лужанці стали співзасновниками буковинського волонтерського руху. Лужанська волонтерська група «Допомога Українській армії Чернівці-Лужани» займається благодійною до сьогодні[3]

У березні 2020 року село стало епіцентром поширення коронавірусної хвороби в Чернівецькій області: із 25 зареєстрованих на Буковині випадків (на 21.03.2020) 1 хворий виявлено саме в цьому селі[4].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району[5].

Населення

Перепис населення Румунії (1930)

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[6]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 2687 74,81 %
євреї 374 10,41 %
поляки 301 8,38 %
румуни 132 3,67 %
німці 72 2,00 %
росіяни 8 0,22 %
угорці 2 0,06 %
вірмени 1 0,03 %
серби, хорвати, словенці 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[6]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 2720 75,72 %
їдиш 302 8,41 %
польська 287 7,99 %
німецька 152 4,23 %
румунська 108 3,01 %
російська 8 0,22 %
чеська, словацька 8 0,22 %
угорська 3 0,08 %
сербська, хорватська, словенська 1 0,03 %
турецька, татарська 1 0,03 %
інші 1 0,03 %
не вказали 1 0,03 %

Чисельність населення
1979198920012016
3,871 4,762 4,695 4 894

Національний склад (2001)
українціросіянирумуни
92 % 6,4 % 0,8 %

Розподіл населення за рідною мовою (2001)
українська моваросійська
96,67 % 3,01 %

Персоналії

Визначні місця
Дзвіниця Вознесенської церкви

В Лужанах розташована найстаріша церква Буковини — Вознесенська. Вона датується XV століттям.

Найстаріша церква Буковини

У 1968—1969 роках настоятелям церкви був майбутній архієпископ Никанор (Юхимюк). 26 жовтня 2014 року митрополит Чернівецький і Буковинський Данило освячує новозбудований храм на честь Вознесіння Господнього селища; будівництво храму тривало 18 років. Є парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення «Лужанський парк», закладений у XIX столітті[1]. У Лужанах також є загальноосвітня школа, клуб, бібліотека, музична школа, лікарня.

Див. також

Примітки
  1. Лужани — Енциклопедія Сучасної України
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Допомога Українській армії — Лужани
  4. Із 25 хворих на коронавірус на Буковині майже половина – в одному селі. УП. 21 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 10 жовтня 2018. (рум.)(фр.)

Джерела та література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.