Макаров Іван Кузьмич

Іван Кузьмич Макаров (рос. Иван Кузьмич Макаров) — російський живописець-портретист, академік Імператорської Академії мистецтв.

Іван Кузьмич Макаров
рос. Иван Кузьмич Макаров
Народження 23 березня 1822(1822-03-23)
м. Арзамас, Нижньогородська губернія
Смерть 9 квітня 1897(1897-04-09) (75 років)
  Санкт-Петербург
Національність росіянин
Країна Російська імперія
Жанр портрет
Навчання Петербурзька Академія мистецтв
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок реалізм
 Макаров Іван Кузьмич у Вікісховищі

Біографія

Народився 23 березня 1822 року в Арзамасі[1], у сім'ї художника Кузьми Олександровича Макарова, учня і помічника Олександра Васильовича Ступіна, керівника місцевої художньо-іконописної школи. Закінчивши курс повітового училища в Саранську, він вивчав мистецтво під керівництвом батька, і незабаром став батьківським помічником у роботах з церковного живопису.

Малюнки, ескізи та етюди, надіслані молодим Іваном Макаровим до Імператорської академії мистецтв разом з роботами інших учнів Саранської школи, звернули на нього особливу увагу академічної Ради, яка нагородила його за них званням некласного (вільного) художника.

У 1844 році Іван Кузьмич переїхав до Санкт-Петербурга і став відвідувати класи Академії мистецтв. Займаючись протягом двох років під керівництвом професора А. Т. Маркова, Іван Кузьмич Макаров у кінці академічного курсу обрав для себе спеціальністю портретний живопис, який швидко приніс йому популярність у Петербурзі.

Користувався заступництвом великої княгині Марії Миколаївни, давав уроки малювання її дітям. 1853 року художник відправився в Європу, відвідав Берлін, Дрезден, Мюнхен, Венецію, Болонью і більше ніж півтора року провів у Римі.

Після повернення в Санкт-Петербург удостоєний звання академіка (1855).

Художник належав до числа прихильників академізму в живописі, його картини відрізнялися деяким нальотом «салонності», прагненням до зовнішньої ефектності. Численні портрети, що вийшли з-під пензля Івана Макарова, відзначені стриманим, приємним колоритом ніжних рожевих, сріблястих, голубуватих, світло-сірих півтонів. Жіночі і дитячі портрети відрізняються витонченістю і граціозністю. Художник часто вписував композицію в круглу або овальну форму картини.

Крім портретів, Іван Кузьмич Макаров написав чимало ікон для церков і картин на релігійну тематику. Брав участь у розписі Храму Христа Спасителя в Москві.

Помер 9 квітня 1897 року в Санкт-Петербурзі.

Твори Макарова знаходяться в багатьох музейних та приватних збірках, у тому числі в Третьяковській галереї, Російському музеї, Науково-дослідному музеї Російської Академії мистецтв, Мордовському республіканському музеї образотворчих мистецтв ім. С. Д. Ерзя в Саранську, Пензенської обласної картинної галереї імені К. А. Савицького, Новосибірському державному художньому музеї, Омському обласному музеї образотворчих мистецтв імені М. О. Врубеля та інших місцях.

Галерея
  • Портрет князя Володимира Долгорукова, між 1848 і 1850.
  • Портрет Є. Ф. Тютчевої, 1850-ті.
  • Портрет Д. В. Олсуф'євої, 1856
  • Портрет імператриці Марії Олександрівни, 1866
  • Портрет Е. А. Трегубової, 1869.
  • Портрет генерала Є. П. Самсонова, 1869.
  • Портрет Ольги та Варвари Аропових, 2-а пол. XIX ст.
  • Портрет Вішнякової, початок 1880-х.
  • Портрет сім'ї Черемісінових, 1882.
  • Діти художника, 1885.
  • Жіночий портрет, XIX ст.
  • Жіночий портрет, XIX ст.
  • Жіночий портрет, XIX ст.
  • Портрет Марії Григорівни Раєвської, 1870-1880-ті.

Примітки
  1. у деяких джерелах - в селі Успенське Нижегородської губернії

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.