Малі Копані

Малі́ Копа́ні — село в Україні, у Голопристанській міській громаді Скадовського району Херсонської області. Населення становить 2159 осіб.

село Малі Копані
Прапор
Країна  Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Скадовський район
Громада Голопристанська міська громада
Рада Голопристанська міська рада
Облікова картка Малі Копані 
Основні дані
Засноване 1786
Населення 2159
Площа 0,479 км²
Густота населення 4507,31 осіб/км²
Поштовий індекс 75632
Телефонний код +380 5539
Географічні дані
Географічні координати 46°26′08″ пн. ш. 32°43′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 19 м
Місцева влада
Карта
Малі Копані
Малі Копані
Мапа

Назва

Назва села за походженням належить до гідронімів: від слова «копань» або «копанка» — мілкий колодязь без зрубу, проста яма з водою. В цій місцевості підземні води залягали близько до поверхні, тому достатньо було викопати неглибоку яму і вже нагромаджувалася вода.

Історія

Перша згадка про поселення зустрічається в подорожніх замітках француза Жільбера Ромма від 1786 року. Село засновано на місці військового посту російської армії і звалося воно спочатку Ближнє Копаньє. Однак землеробського населення на той час тут ще не було.

У 1795 році уряд організовує широке переселення державних селян в таврійські степи. Саме ця дата є початком існування села. Друга хвиля переселення в Малі Копані припадає на 1810 рік, коли прибула з Козелецького повіту Чернігівської губернії велика група державних селян.

Станом на 1886 рік у селі Чалбаської волості мешкало 1400 осіб, налічувалось 199 дворів, існували молитовний будинок, школа, лавка[1].

В кінці 20-х років ХХ століття були організовані товариства по спільному обробітку землі: «Червоний факел», «Червона зірка», «Перемога», «П'ятирічка», «Господар». З початком суцільної колективізації селяни Малих Копанів організували колгосп «Червоний факел», який у 1936 році було перейменовано у колгосп імені Георгія Димитрова. Тоді ж був створений третій в селі колгосп — ім. Кірова.

13 вересня 1941 року село було окуповане німецькими військами. Звільнили населений пункт 4 листопада 1943 року.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2036 осіб, з яких 952 чоловіки та 1084 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2147 осіб[3].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

МоваВідсоток
українська 91,20 %
російська 7,55 %
молдовська 0,23 %
білоруська 0,19 %
гагаузька 0,19 %
вірменська 0,05 %
угорська 0,05 %
циганська 0,05 %
інші 0,49 %

Об'єкти соціальної сфери

В селі функціонують: загальноосвітня школа, дитячий садок.

Храми
  • Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ МП

Джерела

Примітки
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Херсонська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.