Мацей Бутримович

Мацей Бутримович (пол. Mateusz Butrymowicz; 1745(1745) — 1814) — підстароста і мечник Пінського повіту, учасник Чотирирічного сейму.

Мацей Бутримович
пол. Mateusz Butrymowicz
Мацей Бутримович
Герб Герб «Топор»
 
Народження: 1745(1745)
Смерть: 1814(1814)
Країна: Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Освіта: Пінський єзуїтський колегіум
Рід: Бутримовичі
Батько: Якуб Бутримович
Мати: Анастасія Горчак
Шлюб: Q102401031?
Діти: Юзефа, Річард, Ксаверій
Нагороди:

Біографія
Матей Бутримович. Гравюра XVIII ст.

Представник роду Бутримовичів герба «Топор», син Якуба і Анастасії. Навчався у Пінському єзуїтському колегіумі. Прихильник партії гетьмана Михайла Казимира Огінського.

З 1776 поручик п'ятигорських військ ВКЛ. У 1778 номінований конюший Пінського повіту. З 1780 — мечник Пінського повіту, з 1783 — міський суддя, а у 1785 — підстароста Пінський.

У 1778 — разом з гетьманом Огінським за власною ініціативою почав будівництво трактів з Пінська в напрямку Слонима і Волині[1] .

У 1781 і 1786 був депутатом Литовського трибуналу.

У своєму маєтку Христинів створив зразкове господарство, розмістивши його на осушених болотах. Дбав про своїх селян. Заснував школу для дітей ремісників і селян.

У самому Пінську Бутримович побудував палац у стилі класицизму.

У 1784 закінчив будівництво Муховецького (Дніпровсько-Бузького) і Целяхоновського (Огінського) водних каналів.

У 1788 — був обраний послом на Великий Сейм у Варшаві. Входив до комісії з екзамунавання скарбу ВКЛ, депутацію екзамінування справи щодо обвинувачених у бунтах. Виступав за створення в Речі Посполитій автономної православної влади. Вніс на Сейм пропозиції щодо поліпшення стану євреїв у Речі Посполитій, після чого став членом депутації з питань євреїв[2] . Виступав за передачу освіти в країні від Освітньої комісії до чернечих орденів. Прихильник Конституції 3 травня. Був членом Об'єднання прихильників урядової конституції[3] .

Після 1792 відомостей про Бутримовича майже немає. Відомо, що жив у Пінському районі. Помер у 1810 або 1814 р.

Родина

Був одружений двічі. З першою дружиною, Христиною Лях-Ширмою (Krystyna Lach-Szyrma), була донька Юзефа, яка стала дружиною Михайла Орди. Сином пари, онук Мацея Бутримовича, був Наполеон Орда.

Нагороди

За заслуги в налагодженні транспортних комунікацій був нагороджений орденами Білого Орла і Святого Станіслава .

Пам'ять

Ім'я Мацея Бутримовича носила в міжвоєнний час одна з початкових шкіл у Любліні (тепер Початкова школа № 24 імені Люблінських партизанів).

Література
  • Helena Waniczkówna. Butrymowicz Mateusz // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław-Kraków, 1937.

Посилання

Примітки
  1. Andrzej Krajewski, Polskie drogi, serwis Motofakty.pl
  2. http://belisrael.info/?p=10126
  3. Adam Skałkowski, Towarzystwo przyjaciół konstytucji 3 maja, Kórnik, 1930, s. 68.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.