Моно (озеро)
Мо́но (англ. Mono Lake) — лужне солоне озеро у одноіменному окрузі Моно у штаті Каліфорнія, США,
| Моно англ. Mono Lake | ||||
|---|---|---|---|---|
![]() Вигляд на озеро з гори Дана | ||||
| 38°00′59″ пн. ш. 119°00′33″ зх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
| |||
| Регіон | Моно[1] | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | солоне | |||
| Природоох. тер-я | Inyo National Forestd | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 180 км² | |||
| Висота | 1945 м | |||
| Глибина середня | 43 м | |||
| Глибина макс. | 17 м | |||
| Довжина | ~7.5 км | |||
| Ширина | ~7.5 км | |||
| Берегова лінія | ~25 км | |||
| Об'єм | 2.97 км³ | |||
| Вода | ||||
| Солоність | 88 ‰ | |||
| Басейн | ||||
| ↑ Водний басейн | Mono Basind | |||
| Вливаються | Ріка Овенс | |||
| Витікають | канал, випаровування | |||
| Площа басейну | 2020 км² | |||
| Країни басейну |
| |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | California Point of Historical Interestd | |||
| Острови | Острів Негіт, Острів Паоа | |||
| Geonames | 5374112 | |||
![]() | ||||
![]() Моно (озеро) (США) | ||||
![]() Моно (озеро) (Каліфорнія) | ||||
|
||||
|
| ||||
|
| ||||
Моно є важливим місцем гніздування багатьох видів птахів та однією з найбагатших екосистем Північної Америки.
У 1941 році Моно стало джерелом постачання води до метрополії Лос-Анжелеса через зведення Лос-Анжелеського акведуку. З відбором води площа озера зменшилася у 1982 році до 15252 га, що є 69% від площі у 1941 році.
Насиченість води озера солями та лугами різних хімічних елементів частково обумовлено тим, що воно ось уже більше 50-ти років є ізольованим від джерел прісної води.
У 2010 в цьому озері вперше на Землі дослідники виявили бактерію, яку назвали GFAJ-1, що здатна жити й розмножуватися, використовуючи токсичний хімічний елемент Арсен. В усіх клітинних компонентах цієї бактерії місце фосфору в органічних молекулах посідає Арсен[2].

Посилання
- Geographic Names Information System — 2018.
- Стаття про дослідження мікроорганізму GFAJ-1 на сайті Membrana.ru ((рос.)). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 9 грудня 2010.




