Новий Кокорів
Нови́й Ко́корів — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Ікві, у центрі району.
| село Новий Кокорів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Кременецький |
| Рада | Кременецька міська громада |
| Облікова картка | Новий Кокорів |
| Основні дані | |
| Засноване | 1635 |
| Населення | 505 |
| Територія | 1.800 км² |
| Густота населення | 280.56 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47034 |
| Телефонний код | +380 3546 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°01′14″ пн. ш. 25°38′14″ сх. д. |
| Водойми | Іква |
| Відстань до районного центру |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47034, с. Попівці, вул. Центральна |
| Карта | |
![]() Новий Кокорів | |
![]() Новий Кокорів | |
| Мапа | |
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Кременецької міської громади [1]
Населення — 505 осіб (2001).
Історія
Поблизу Нового Кокорова виявлено археологічні пам'ятки черняхівської та давньоруської культур.
Перша писемна згадка — 1545.
В центрі села в 1732 році була побудована церква з дзвіницею. У 1869 році була покрита бляхою. В 1914 році розібрана на окопи. Нову церкву Свято Михайлівську почали будувати в 1932 році. В 1934 році було освячення. Матеріал виконання - мурована із цегли, покриття – бляха.
В 1914 році все село було вивезене . Будинки були спалені, зруйновані. Тут проходила лінія фронту. Лише в 1918 році люди повернулися в село і поселилися в землянках.
Діяли «Просвіта» й інші товариства.
На теренах села Новий Кокорів діяв осередок ОУН до якого входили: Федір Микуцький “Квітка“, Григорій Микуцький, Григорій Опацький “Лісовий“, Семен Врубльовський “Яровий“.
22 жителі села загинули на фронтах німецько-радянської війни.
В 1949-50 роках було організовано колгосп “ім. Кірова“, який в 1952-1953 роках об’єднався з колгоспом “17 Вересня“ (с. Попівці). [2]
Тернопільська обласна Рада народних депутатів рішенням від 12 лютого 1993 року села Старий Кокорів і Новий Кокорів, раніше об’єднані в одне село Кокорів Попівецької сільради, взяла їх на облік і підпорядкувала Попівецькій сільраді.[3]
У селі проживав український поет, фольклорист. Вавровий Юхим. 1990 на будинку, де жив поет, встановлена пам'ятна таблиця. Рукописна спадщина Ваврового зберігається у фондах Кременецького краєзнавчого музею.[2]
Релігія
Є церква св. Михаїла (1935, мурована).
Соціальна сфера
Працюють клуб, бібліотека. За оснаніх декілька років з бібліотеки с. Новий Кокорів перенесли всі книги в с. Попівці. Бібліотеку закрили і розібрали.
Джерела
- Бігус М, Хаварівський Б. Новий Кокорів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 639. — ISBN 966-528-199-2.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 7 жовтня 2021.
- Кременецька районна державна адміністрація - Короткі історичні відомості населених пунктів Кременецького району. sed.te.gov.ua. Процитовано 9 жовтня 2021.
- Старий Кокорів с. www.pslava.info. Процитовано 8 жовтня 2021.


