Одеський повіт
Одеський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Херсонської губернії Російської імперії. Охоплював південно-західну частину губернії.
| Одеський повіт | ||||
![]() | ||||
| Губернія | Херсонська губернія (1802-1920), Одеська губернія (1920-1925) | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Одеса | |||
| Скасований | 1923 | |||
| Площа | 8567,3 (1886) | |||
| Населення | 610 042 осіб (1886) | |||
| Густота | 71.2 осіб / верст² | |||
| Найбільші міста | Овідіополь, Очаків | |||
| Наступники | Одеська округа | |||
Центр повіту був у місті Одеса.
Підпорядкування
- Створений Указом Олександра І від 19.10.1825 у складі Херсонської губернії;
- Указом Миколи І 16.03.1827 затверджена його територія. Для Одеського повіту виділили з повітів: Тираспольського — 578.325 дес. (21806 осіб) і Херсонського — 424.5754 дес. землі (8396 осіб);
- 1920–1923 у складі Одеської губернії;
- 1923 року повіт ліквідовано та утворено Одеську округу.
Склад
Станом на 1886 рік налічував 163 сільських громади, 174 поселення у 33 волостях. Населення — 138 127 осіб (70548 чоловічої статі та 67579 — жіночої), 14497 дворових господарств[1].
Волості на 1886 рік: Александрфельдська, Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська, Анчекрак-Іллінська, Баденська, Більчанська, Біляївська, Велико-Буялицька, Гільдендорфська, Граденіцька, Грос-Лібентальська, Зельцька, Іллінська, Калаглійська, Ковалівська, Коренихська, Кубанська, Курісо-Покровська, Куртівська, Ландауська, Мало-Буялицька, Мангеймська, Нейзацька, Нейфрейдентальська, Нечаянська, Ново-Покровська, Олександрівська, Петрівська, Раснопільська, Рорбахська, Северинівська, Тузлівська, Фрейдентальська[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 266045 | 168606 |
| Приватної власності | 549758 | 248835 |
| Казенної власності | 25353 | 5684 |
| Іншої власності | 9640 | 7839 |
| Загалом | 820796 | 425964 |
1921 р. повіт поділявся на 17 волостей: Анатоліївська, Антоново-Кодинцівська, Більчанська, Біляївська, Грос-Лібентальська, Дальницька (утворена з поселень колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства), Євгенівська, Зельцька, Курісо-Покровська, Куртівська, Мангеймська, Нечаянська, Северинівська, Сичавська, Троїцька, Усатівська (утворена з сіл колишньої Дальницької дільниці скасованого Одеського градоначальства).
Міста повіту та поселення, напряму підпорядковані повітовим чи заштатним містам
- Одеське градоначальництво.
- Маяки.
- Овідіополь з передмістями Молдаванка та Скурти.
- Очаків, приміські хутори Ближній Бейкуш, Дальній Бейкуш, Куцуруб.
Джерела
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Перший загальний перепис населення Російської імперії (рос.)
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Одещини |

