Оздів

Озді́в — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 490 осіб.

село Оздів
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький
Рада Гіркополонківська сільська громада
Основні дані
Засноване 1799[1]
Населення 490
Площа 1,485 км²
Густота населення 329,97 осіб/км²
Поштовий індекс 45688
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°40′57″ пн. ш. 25°12′14″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 188 м
Місцева влада
Адреса ради 45607, Волинська обл., Луцький р-н, с.Гірка Полонка, вул.Горохівська,63а
Карта
Оздів
Оздів
Мапа

 Оздів у Вікісховищі

Географія

На північ від села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення Чорногузка, створений з метою охорони екосистеми однойменної річки.

Історія

Під час ІІ Світової війни 23 червня 1943 року село було спалене німецько-польськими збройними формуваннями. Крім українців постраждала також і одна польська родина (3 особи) та дев'ять євреїв.[2]

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 485 осіб, з яких 215 чоловіків та 270 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 99,39 %
молдовська 0,20 %
інші 0,41 %

Пам'ятки археології

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • За 0,3 км на північний захід від села, в урочищі Морги, довкола колишньої садиби С. Вознюка, на ділянці правого берега р. Чорногузки висотою до 3 м над рівнем заплави  — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, вельбарської культур і періоду XII—XIII ст. площею близько 2 га.
  • На південно-західній околиці села, на схилі правого берега Чорногузки заввишки 2–3 м над рівнем заплави  — двошарове поселення тшинецько-комарівської культури і періоду XII—XIV ст. площею до 1 га. З території присадибних ділянок зібрані уламки ліпної кераміки доби бронзи і уламки вінець та бочків гончарних горщиків княжої доби.
  • В північно-західній частині села, в урочищі Куток, на схилі правого берега Чорногузки висотою 6–8 м над рівнем заплави, на території присадибних ділянок В. Рошатюк та Ф. Ричка  — поселення періоду XII—XIV ст. У складі підйомного матеріалу наявні уламки накривки, уламки вінець і фрагменти стінок гончарних горщиків.
  • В північно-західній частині села, на мисоподібному виступі правого берега Чорногузки висотою 5–6 м над рівнем заплави, довокола колишньої садиби Столярука  — поселення періоду XII—XIII ст. площею 1 га.
  • У південно-східній частині села, на території тваринницької ферми  — могильник культури кулястих амфор, випадково виявлений і обстежений С. Панишком та Ю. Мазуриком.

Примітки
  1. ВРУ
  2. Семенюк І. Чому гауляйтер Еріх Кох, попри вердикт трибуналу,спокійно доживав віку у Варшаві?/Віче №31, 2013
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.

Література
  • Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С.234-235.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.