Олена Лавренюк
Лавренюк Олена (нар. 18 грудня 1985, Львів, Українська РСР) — українська актриса театру і кіно, ведуча.
| Олена Лавренюк | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Лавренюк Олена | |||
| Народилася |
18 грудня 1985 (36 років) Львів, Українська РСР | |||
| Громадянство |
| |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Роки діяльності | 2008 — дотепер | |||
| Діти | Дві доньки | |||
| Провідні ролі | Сніжана - 11 дітей з Моршина, Альона - DZIDZIO Контрабас | |||
| IMDb | nm4754487 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Біографія
Олена Лавренюк народилася 18 грудня 1985 року у Львові.
Після закінчення загальноосвітньої школи № 53 у Львові у 1999 році, Олена поїхала до столиці, де навчалася у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, на курс Кочнєва.
Була ведучою погоди на каналі ТВі.
Дебютувала у кіно роллю в картині «13 місяців» (2008).
Серед інших її робіт у кіно, ролі в таких фільмах як «Синевир» (2012), «Замовлення на одного» (2012), «Іноземець» (2012) та інші.
Популярність до актриси прийшла після головної жіночої ролі в фільмі «DZIDZIO: Контрабас».
Наразі живе у Києві.[1]
Родина
Заміжня за кінопродюсером Сергієм Лавренюком. Має двох дочок.[2]
Ролі в кіно
| Рік | Назва | Роль | |
|---|---|---|---|
| 2008 | 13 місяців | ||
| 2012 | Замовлення на одного | Марина | |
| Кохаю, тому що кохаю | Рита, медсестра | ||
| ф | Синевiр | Катя | |
| 2013 | Англійська російська | епізод | |
| с | Зрозуміти, пробачити | 57 серія | |
| с | Жіночий лікар-2 | Марія Нікітіна | |
| 2016 | ф | DZIDZIO Контрабас | Альона |
| 2019 | ф | 11 дітей з Моршина | Сніжана |
| ф | Ніколи не буває пізно | Ілона Зотова |
Примітки
- Алена Лавренюк - биография, фильмография и фото Алена Лавренюк - Kino-teatr.ua. kino-teatr.ua. Процитовано 18 грудня 2019.
- «Танцевала в балете в Билозир, а затем…»: Что скрывает Алена Лавренюк, соблазнительная украинская актриса. ru.star.korupciya.com. 17 березня 2018. Процитовано 18 грудня 2019.