Пельтцер Іван Романович
Іван Романович Пельтцер (рос. Иван Романович Пельтцер, Іоганн Робертович Пельтцер. 9 листопада 1871 — 30 березня 1959, Москва, Російська РФСР) — російський актор. Заслужений артист Росії (1925). Працював у театрах Москви, в Театрі-студії кіноактора.
| Пельтцер Іван Романович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 9 листопада 1871 | |||
| Помер |
29 березня 1959 (87 років) Москва, СРСР | |||
| Поховання | Введенське кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР Російська імперія | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор, актор | |||
| Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1893) | |||
| Заклад | Театр Коршаd і Театр імені Моссовєта | |||
| Роки діяльності | з з 1900 | |||
| Діти | Пельтцер Тетяна Іванівна | |||
| IMDb | nm0671310 | |||
| Нагороди та премії | ||||
    | ||||
|
| ||||
З життєпису
Німець, предки якого переселилися з Німеччини до Росії за часів Івана Грозного. Вони були кравцями, шили шуби — «пельтци», звідси і пішло прізвище. Аж до серпня 1914 року, поки не почалася Перша світова війна, в сім'ї говорили виключно німецькою. Втім, все життя себе називав Іваном Романовичем. Дружина — єврейка, дочка головного рабина з Києва.
Батько актриси Тетяни Пельтцер
Знявся в українських фільмах: «Велике життя» (1939, Козодоєв), «Дочка моряка» (1941, капітан Петро Федорович), «Нерозлучні друзі» (1953, старший рибалка), «Одного чудового дня» (1956, дід Хома).
Фільмографія
- 1936 — «Остання ніч» — Єгор Захаркін
- 1938 — «Честь» — машиніст Костров
- 1939 — «Вогняні роки» — дід Яухім
- 1939 — «Степан Разін» — дід Тарас
- 1940 — «Ціна життя» — лікар Ястребов
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.319.