Покровське (Врадіївський район)

Покровське (до 2016 — Гуляницьке) — село в Україні, у Врадіївському районі Миколаївської області. Населення становить 524 осіб. Орган місцевого самоврядування — Покровська сільська рада. Розташоване за 15 км на південь від районного центру і залізничної станції Врадіївка.

село Покровське
Країна  Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Врадіївський
Рада Покровська сільська рада
Код КАТОТТГ UA48080050310020730
Основні дані
Засноване 1922
Населення 524
Площа 0,82 км²
Густота населення 639,02 осіб/км²
Поштовий індекс 56323
Телефонний код +380 5135
Географічні дані
Географічні координати 47°44′31″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 155 м
Місцева влада
Адреса ради 56323, Миколаївська обл., Врадіївський р-н, с.Покровське, вул.Центральна,80
Карта
Покровське
Покровське
Мапа

Село засноване у 1922 році й назване на честь командира 1-го комуністичного загону особливого призначення Т. М. Гуляницького. До 50-річчя встановлення радянської влади в селі встановлено погруддя цього більшовицького діяча. В 2016 році на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» село перейменоване на Покровське.[1]

У роки Другої світової війни 136 мешканців села брали участь в бойових діях, 89 з них нагороджені державними нагородами СРСР, 55 селян загинуло. У 1965 році в селі встановлено пам'ятник загиблим односельчанам.

За часів СРСР у селі містилась центральна садиба колгоспу імені В. І. Леніна. У 1949 році за отримання високого врожаю зернових і технічних культур ланкові рільничих бригад Ф. С. Корчинська, Ю. Н. Сербул, О. У. Сетер були удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці.

У селі є загальноосвітня школа, будинок культури, бібліотека, медичний пункт, дитячі ясла, відділення зв'язку.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 483 особи, з яких 215 чоловіків та 268 жінок.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 510 осіб.[3]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

МоваВідсоток
українська 97,52 %
російська 1,53 %
вірменська 0,57 %
молдовська 0,38 %

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література
  • «История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область» — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1981, стор.337.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.