Приборжавське

Приборжа́вське (до 1960 року — За́днє) — село в Україні, в Хустському районі (раніше Іршавському районі) Закарпатської області.

село Приборжавське
Герб
Країна  Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Хустський район
Рада Приборжавська сільська рада
Основні дані
Засноване 1500
Населення 3585
Площа 3,700 км²
Густота населення 0,97 осіб/км²
Поштовий індекс 90155
Телефонний код +380 03144
Географічні дані
Географічні координати 48°20′39″ пн. ш. 23°13′38″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 170 м
Місцева влада
Адреса ради 90155, с.Приборжавське, вул. Центральна, 103
Карта
Приборжавське
Приборжавське
Мапа

 Приборжавське у Вікісховищі

Назва

Колишня назва — Заднє. У 1408 році вживалась назва Zadnya, в 1454 році — Zadnija, Zarnya, Zarnija. Назва Zárnya зареєстрована у 1901 році як офіційна назва. Існує кілька версій та народних переказів про виникнення назви села:

  1. Село знаходилося в Мараморській жупі останнім, тобто заднім, що і призвело до назви Заднє.
  2. У мальовничій долині річки Боржави проживали три брати. Двоє з них — в лісовій галявині біля води, вище за течією, а третій — нижче за течією, під горою. Двоє братів йдучи до третього говорили між собою йдуть до заднього (останнього) брата. Хоча пізніше й поселилися нові люди на березі річки, але традиція називати одного з братів Заднім збереглася. Доказом цього є згадка в письмових документах про село не Заднє, а Задній.
  3. Село заснувала людина на прізвище Задняй, і від цього походить назва населеного пункту.

Село називалось Заднє до 1960 року. В 1961 році уже радянською владою село було перейменовано в Приборжавське, оскільки воно розтягнуто по берегу річки Боржава (при Боржаві).

Історія

Вперше в письмових джерелах село Приборжавське згадується в 1409 році, коли село було подароване Федором Корятовичем родині волоських магнатів Долгаї за військові послуги. У 1416 році феодали з села Довге захопили Заднє. Але тоді не було визначено єдиного власника і сини Яноша Долгаї пишуть прохання на ім'я короля Угорщини Жигмонта про призначення їх законними спадкоємцями села.[1] Один з братів побував у Будапешті і суперечка вирішилась на його користь. Грамота від 30 листопада 1417 р. свідчить, що король віддав наказ Лелеському конвенту офіційно оформити у власність села Довге, Заднє та полонину Кук за синами Яноша з Довгого. Виданий Лелеським Конвентом документ від 27 вересня 1418 року, що встановлював вартість та склад володінь Богдана, сина Яноша з Довгого (Ioannis de Dolha) (засудженого за насилля) та його родичів, свідчить про те, що в селі проживало 11 родин залежних селян, які тримали водяний млин на гірському потоці Бистрий і весь необхідний сільськогосподарський реманент[2]. У тому ж 1418 році Богдан Долгаї за зраду королю був покараний тимчасовою конфіскацією усіх маєтків і земель на користь короля.

У 1795 році в селі проживали 778 греко-католиків, 40 юдеїв, 3 римо-католики.

1908 році — через Приборжавське прокладають Боржавську вузькоколійну залізницю.

У 1910 році в Приборжавському було 1801 мешканців — 1503 русинів, 263 швабів, 34 угорців. 1519 жителів були греко-католиками, 260 — юдеями, 16 — римо-католиками.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3359 осіб, з яких 1638 чоловіків та 1721 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 3585 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 98,91 %
російська 0,92 %
молдовська 0,06 %
угорська 0,06 %
білоруська 0,03 %
румунська 0,03 %

Відомі люди

Галерея
  • Колишня синагога
  • Єврейське кладовище

Див. також

Примітки
  1. Угорський король у ці часи виступав як суддя, арбітр при вирішенні майнового спору за село між різними феодалами.
  2. Mihályi János: Máramarosi diplomák a XIV. és XV. századból. Máramaros-Sziget, 1900. 223 lap
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.