Ревне (Кіцманський район)
Ре́вне — село в Україні, в Чернівецькій області, Кіцманському районі.
| село Ревне | |
|---|---|
![]() Вікові дуби біля школи | |
| Країна | |
| Область | Чернівецька область |
| Район/міськрада | Кіцманський район |
| Рада | Стрілецько-Кутська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 1067 |
| Поштовий індекс | 59347 |
| Телефонний код | +380 3736 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°20′06″ пн. ш. 25°47′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
174 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59345 Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с. Стрілецький Кут, вул. Головна, 73 |
| Карта | |
![]() Ревне | |
![]() Ревне ![]() Ревне | |
| Мапа | |
| |
Географія
У селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Вікові дуби». А неподалік від села — заповідне урочище «Ринва» і ботанічні пам'ятки природи «Дубово-букова ділянка» та Ревнянський дуб.
Історія
Поблизу села розташований пам'ятник державного підпорядкування «Ревнянське городище VIII-Х століття», залишки кількох поселень та святилища того ж часу, що розташовані безпосередньо на території села. Можливо, місто було засноване хорватсько-моравським князем Святоплуком і було столицею його князівства.
На городищі-притулку близько могильника з трупоспаленнями розташована яма з пологими стінками (діаметр 5 м, глибина 50 см), заповнена попелом, вугіллям, перепаленими кістками, уламками посуду, кістками тварин. У центрі поглиблення знаходиться стовпова яма, оточена півколом стовпових ямок. Науковці вважають городище святилищем[1][2].
Населення
Перепис населення Румунії 1930
Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 1021 | 97,52 % |
| румуни | 8 | 0,76 % |
| поляки | 8 | 0,76 % |
| євреї | 6 | 0,57 % |
| німці | 3 | 0,29 % |
| чехи, словаки | 1 | 0,10 % |
Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1025 | 97,90 % |
| румунська | 8 | 0,76 % |
| німецька | 7 | 0,76 % |
| польська | 4 | 0,38 % |
| їдиш | 2 | 0,19 % |
| чеська, словацька | 1 | 0,10 % |
Примітки
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. — М.: Издательство «Ладога-100», 2007. — 304 с., ил., сх., таб.
- Тимощук Б. А. Древнерусские города Северной Буковины
- Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 29 жовтня 2018. (рум.)(фр.)




