Сазерленд Трофі
Сазерленд Трофі (Трофей Сезерленда, англ. Sutherland Trophy) — нагорода, заснована у 1958 році Британським інститутом кінематографії, як щорічний приз творцеві найоригінальнішого і творчого [першого або другого ігрового повнометражного] фільму, представленому в Національному театрі кіно протягом року. З 1997 року призом нагороджуються найоригінальніші дебютні фільми з уперше представлених на Лондонському міжнародному кінофестивалі.
| Sutherland Trophy | |
|---|---|
| Сезерленд Трофі | |
| Засновник(и) | Британський інститут кіно |
| Країна |
|
| Вручення | Лондон |
| Рік заснування | 1958 |
| bfi.org.uk | |
Нагорода є срібною скульптурою, виготовленою Джеральдом Бенні. Вручається в ніч закриття Лондонського кінофестивалю. Приз названо на честь патрона Британського інституту кінематографії Джорджа Сезерленда-Левесон-Ґовера, 5-го графа Сазерленда.
У 2014 році приз «Сазерленд Трофі» на Лондонському кінофестивалі вперше в історії України здобув фільм «Плем'я» режисера Мирослава Слабошпицького у номінації найоригінальніших та найсильніших режисерських дебютів First Feature Competition[1].
Лауреати
| Рік | Режисер(и) | Фільм | Оригінальна назва | Країна | # |
|---|---|---|---|---|---|
| 1958 | Ясудзіро Одзу | Токійська повість | 東京物語, Tōkyō Monogatari | ||
| 1959 | Сатьяджит Рай | Світ Апу | Apur Sansar | [2] | |
| 1960 | Мікеланджело Антоніоні | Пригода | L'Avventura | ||
| 1961 | Ерманно Ольмі | Вакантне місце | Il Posto | ||
| 1962 | Жак Ріветт | Париж належить нам | Paris nous appartient | ||
| 1963 | Ален Рене | Мюріель, або Час повернення | Muriel ou le temps d'un retour | ||
| 1964 | Григорій Козінцев | Гамлет | Гамлет | ||
| 1965 | Жан-Люк Годар | Безтямний П'єро | Pierrot le Fou | ||
| 1966 | Андре Дельво | Людина, яка коротко стриглася | De man die zijn haar kort liet knippen | ||
| 1967 | Масакі Кобаясі | Бунт самураїв | 上意討ち 拝領妻始末, Jōi-uchi: Hairyō tsuma shimatsu | ||
| 1968 | Жан-Марі Штрауб та Даніель Ює | Хроніка Анни Магдалени Бах | Chronik der Anna Magdalena Bach | ||
| 1969 | Жак Ріветт | Божевільне кохання | L'Amour fou | ||
| 1970 | Бернардо Бертолуччі | Конформіст | Il conformista | ||
| 1971 | Робер Брессон | Чотири ночі мрійника | Quatre nuits d'un rêveur | ||
| 1972 | Октавіо Ґетіно та Фернандо Соланас | Час вогнів | La Hora de los Hornos | ||
| 1973 | Георгій Шенгелая | Піросмані | Піросмані | ||
| 1974 | Райнер Вернер Фассбіндер | Марта | Martha | ||
| 1975 | Тодорос Ангелопулос | Комедіанти | Ο Θίασος | ||
| 1976 | Наґіса Ошіма | Імперія почуттів | 愛のコリーダ, Ai no korīda | ||
| 1977 | Ганс-Юрген Зіберберг | Гітлер — фільм з Німеччини | Hitler — ein Film aus Deutschland | ||
| 1978 | Марк Раппапорт | Мальовничий маршрут | The Scenic Route | ||
| 1979 | Зекі Йоктен | Стадо | Sürü | ||
| 1980 | Пітер Гріневей (спільно) | Падіння | The Falls | ||
| Се Дзінь (спільно) | 舞台姐妹 | ||||
| 1981 | Хельма Сандерс-Брамс | Ні милосердя, ні майбутнього | Die Berührte | ||
| 1982 | Адур Ґопалакрішнан | Щуроловка | എലിപ്പത്തായം Elippathayam | ||
| 1983 | Кріс Маркер | Без сонця | Sans Soleil | ||
| 1984 | Ліно Брока | Байян Ко: Моя рідна країна | Bayan ko: Kapit sa patalim | ||
| 1985 | Чень Кайге | Жовта земля | 黃土地 | ||
| 1986 | Білл Дуглас | Товариші | Comrades | ||
| 1987 | Едвард Янг (спільно) | Той, що вселяє страх | 恐怖分子, Kǒngbù fènzǐ | ||
| Сулейман Сіссе (спільно) | Світло | Yeelen | |||
| 1989 | Нільс Ґауп | Слідопит | Ofelaš | ||
| 1990 | Стів Кловз | Знамениті брати Бейкери | The Fabulous Baker Boys | [3] | |
| 1991 | Елейн Проктор | На телефонному зв'язку | On the Wire | ||
| 1992 | Джослін Мурхаус | Доказ | Proof | ||
| 1993 | Хуліо Медем | Корови | Vacas | ||
| 1994 | Чан Ань Хунг | Аромат зеленої папайї | Mùi đu đủ xanh | ||
| 1995 | Муфіда Тлатлі | Палацові мовчання | صمت القصور, Samt el qusur | ||
| 1996 | Джевон О'Ніл | Вікенд Боба | Bob's Weekend | ||
| 1997 | Брюно Дюмон | Життя Ісуса | La Vie de Jésus | ||
| 1998 | Саміра Махмальбаф | Яблуко | سیب, Sib | ||
| 1999 | Лінн Ремсі | Щуролов | Ratcatcher | ||
| 2000 | Кеннет Лоренган | Можеш розраховувати на мене | You Can Count On Me | ||
| 2001 | Асіф Кападіа | Воїн | The Warrior | ||
| 2002 | Дельфін Ґлейз | Бійня | Carnages | [4] | |
| 2003 | Сіддік Бармак | Усама | اسامه Osama | ||
| 2004 | Джонатан Кауетт | Прокляття | Tarnation | [5] | |
| 2005 | Карі Палякка | For the Living and the Dead | [6] | ||
| 2006 | Андреа Арнольд | Червоний шлях | Red Road | ||
| 2007 | Вінсент Паронно та Маржан Сатрапі | Персеполіс | Persepolis | ||
| 2008 | Сергій Дворцевой | Тюльпан | Тюльпан | ||
| 2009 | Скандер Копті та Ярон Шані | Аджамі | عجمي /עג'מי, Ajami | ||
| Кліо Барнард | Арбор | The Arbor | [7] | ||
| 2011 | Пабло Джорджеллі | Акації | Las Acacias | ||
| 2012 | Бен Зайтлін | Звірі дикого Півдня | Beasts of the Southern Wild | ||
| 2013 | Ентоні Чен | Ілоіло | 爸媽不在家, Ilo Ilo | ||
| 2014 | Мирослав Слабошпицький | Плем'я | [8] | ||
| 2015 | Роберт Еггерс | Відьма | The Witch | [9] | |
| 2016 | Джулія Дюкорно | Сире | Raw | [10] |
Примітки
- «Плем'я» названо «Найкращим дебютом» на Лондонському кінофестивалі та має Приз Молодого журі. Національна спілка кінематографістів України. 19.10.2014. Процитовано 1.12.2016.
- The World of Apu. Satyajit Ray official site. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 4 березня 2009.
- MGM, Fabulous Baker Boys
- The Independent, [ «'Carnages' at London Film Festival»], 22 листопада 2002
- Optimum Releasing, Press Release Архівовано 18 жовтня 2005 у Archive.is
- Finnish Embassy, «Kari Paljakka's film wins the Sutherland Trophy», 9 листопада 2002
- London film festival: British director Clio Barnard wins best newcomer, The Guardian
- Russian Oscar Entry ‘Leviathan’ Takes Top Prize at London Film Fest. Variety. Процитовано 23 жовтня 2014.
- London Film Festival Closes With Well-Received ‘Steve Jobs’ And Femme-Dominated Awards Ceremony. Deadline.com. Процитовано 19 жовтня 2015.
- Certain Women, Raw triumph in London. Cineuropa. 17 жовтня 2016.
Посилання
- Британський інститут кінематографії
- Sutherland Trophy на сайті «IMDb» (англ.)
- Список фільмів-лауреатів Sutherland Trophy на сайті IMDb