Світова класика бейсболу 2013

Світова класика бейсболу 2013, (англ. World Baseball Classic, WBC) — третій розіграш бейсбольного турніру між національними збірними країн з участю гравців Вищої ліги бейсболу. Пройшов з 5 по 23 березня 2013 року на стадіонах міст Токіо та Фукуока (Японія), Сан-Хуан (Пуерто-Рико), Тайчжун (Тайвань), Маямі, Фінікс, Скоттсдейл і Сан-Франциско (США). Турнір організовувала Вища ліга бейсболу з дозволу Міжнародної федерації бейсболу (IBAF). Чемпіоном Світової класики стала збірна Домініканської республіки, обігравши у фінальному матчі збірну Пуерто-Рико 3-0.

Світова класика бейсболу 2013
WBC 2013
Інформація про турнір
Проходив у  США
 Пуерто-Рико
 Японія
 Тайвань
Дати 2–19 березня
Кількість команд 16 (з 5 континентів)
Кількість стадіонів 8 (в 8 містах)
Діючий чемпіон  Японія
Розподіл місць
Чемпіон
 Домініканська республіка (1-й титул)
2-ге місце
  Пуерто-Рико
3-тє місце
  Японія
4-те місце  Нідерланди
Статистика турніру
Зіграно матчів 39
Відвідуваність 781 438 (20 037 на матчі в сер.)
Кращий середній показник відбивання Майкл Сондерс (.727)
Найбільше хоум-ранів Хосе Абреу
Альфредо Деспейн (3)
Найбільше вкрадених баз Рендолф Одубер (3)
Кращий показник ERA Чієн-Мін Ван (0,00)
Найбільше страйк-аутів (пітчер) Кента Маеда (18)
MVP Робінсон Кано

Починаючи з розіграшу 2013 року, Світова класика бейсболу отримала від IBAF статус офіційного чемпіонату світу, а переможець отримував титул чемпіона світу[1].

На відміну від перших двох розіграшів Світової класики, у яких всі 16 команд брали участь за запрошенням, цього разу було проведено кваліфікаційний відбір. Відбір пройшов у 2012 році у 4 групах за системою «вибуття після двох поразок». Право грати у фінальній частині здобули збірні Канади, Тайваню, Іспанії і Бразилії. Дві останні дебютували на турнірі. Ще 12 команд брали участь за запрошенням від організаторів.

Формат

Організатори знову змінили формат проведення групової стадії. Перший раунд в групах цього разу проходив за круговою системою, як це було на Світовій класиці 2006 року. Дві кращі команди з кожної групи виходили до другого раунду. Команди з груп А і B утворювали Групу 1 у другому раунді, а команди з груп C і D — Групу 2. Якщо команди в групі набирали однакову кількість перемог, для визначення кращої команди застосовувалися наступні чинники в такому порядку:

  • Кількість перемог у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
  • Найвищий показник TQB (Командний баланс якості) (TQB=(кількість зарахованих ранів/кількість інінгів на відбиванні)–(кількість пропущених ранів/кількість інінґів на подачі) у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
  • Найвищий показник ER–TQB (= (кількість зароблених ранів/інінґів на відбиванні)–(кількість зароблених суперником ранів/кількість інінґів на подачі) у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
  • Найкращий середній показник відбивання у матчах між командами, що мають рівну кількість перемог;
  • Жереб.

Також, команди, які займуть останні місця у групах у першому раунді, будуть змушені грати кваліфікаційний відбір для участі у Світовій класиці 2017.

Другий раунд проходив у форматі «вибування після двох поразок», як і на Світовій класиці 2009. Дві перші команди обох груп виходили у заключну плей-офф стадію. У півфіналах переможці груп грали з другою командою протилежної групи.

Кваліфікаційний турнір

На відміну від турнірів 2006 і 2009 років, у яких брали участь заздалегідь відібрані на розсуд організаторів 16 команд, гарантоване місце на Світовій класиці 2013 отримали лише 12 команд, які здобули хоча б одну перемогу на турнірі 2006 року. Це були збірні Австралії, Венесуели, Домініканської республіки, Італії, Китаю, Кореї, Куби, Мексики, Нідерландів, Пуерто-Рико, США і Японії. Решта команд з турніру 2009 року (Канада, Китайський Тайбей, Панама і ПАР) в кінці 2012 року взяли участь у кваліфікаційному змаганні, на яке IBAF запросила ще 12 збірних. Воно було організоване в чотирьох групах по 4 команди за системою «вибуття після двох поразок»[2], аналогічною тій, що застосовувалася на груповому турнірі 2009 року. Переможець вирішального матчу у групі отримував право грати на Світовій класиці бейсболу 2013.

Кваліфікаціний турнір проходив у містах Юпітер (США), Регенсбург (Німеччина), Панама-Сіті (Панама), Сіньбей (Тайвань) 19–24 вересня (кваліфікаційні групи 1 і 2) та 15–18 листопада (групи 3 і 4).

Розподіл на групи

При розподілі на групи півфіналісти минулого турніру були «посіяні» під першим номером у групах. Решта команд були розподілені по групах з урахуванням «змагального балансу, географічного положення та інтересів уболівальників»[3].

Група A Група B Група C Група D
 Японія  Південна Корея  Венесуела  США
 Китай  Нідерланди  Пуерто-Рико  Мексика
 Куба  Австралія  Домініканська Республіка  Італія
 Бразилія  Китайський Тайбей  Іспанія  Канада

Склади команд

Збірні мали подати остаточні склади команд до 20 лютого.

Багато провідних гравців з ВЛБ погодилися грати за свої національні збірні. У складах команд було 45 учасників Матчів усіх зірок ВЛБ різних років (США – 16, Венесуела – 11, Домініканська республіка – 8, Канада – 3, Мексика – 2, Нідерланди – 1).[1]

За правилами Світової класики гравцеві було необов'язково мати паспорт громадянина країни, яку він представляє. Наприклад, гравці, які є громадянами США, можуть виступати за збірну країни, у якій народилися або у якій народився один з їхніх батьків згідно з свідоцтвом про народження. Завдяки цьому за збірну Італії змогли грати італоамериканці другого покоління. Також, декотрі гравці, що народилися на Кубі, у Домініканські республіці, Венесуелі, але мали іспанське походження, прийняли запрошення виступати за збірну Іспанії (це, головним чином, були гравці з нижчих ліг США). У збірній Нідерландів багато ключових гравців є уродженцями Кюрасао.

Збірні Японії та Південної Кореї не мали жодного гравця ВЛБ у своєму складі. Проте вони значною міру зберегли склади, які успішно грали на попередній Світовій класиці (Японія була чемпіоном, а Корея срібним призером), а також заявили багатьох провідних гравців своїх професійних ліг – NPB і KBO.

Стадіони

Для проведення матчів турніру було залучено 8 стадіонів.

Група A Група B Група C Група D
Фукуока (Японія) Тайчжун (Тайвань) Сан-Хуан (Пуерто-Рико) Фінікс (США)
Фукуока Доум Taichung Intercontinental Baseball Stadium Hiram Bithorn Stadium Чейз Філд
Місткість: 38561 Місткість: 20000 Місткість: 18264 Місткість: 48633
Група D Група 1 Група 2 Півфінали і фінал
Скоттсдейл (США) Токіо (Японія) Маямі (США) Сан-Франциско (США)
Salt River Fields at Talking Stick Токіо Доум Марлінс Парк AT&T Парк
Місткість: 11000 Місткість: 42000 Місткість: 36742 Місткість: 41915


Перший раунд

Пояснення кольорової легенди у таблицях:

Пройшли до другого раунду і кваліфікувалися на Світову класику бейсболу 2017
Вибули, але кваліфікувалися на Світову класику бейсболу 2017
Вибули, будуть проходити кваліфікаційний відбір на Світову класику бейсболу 2017

Група A
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
2 березня 2013 19:00 Фукуока  Японія 5:3  Бразилія 3:20 28181
3 березня 2013 12:30 Фукуока  Куба 5:2  Бразилія 3:22 4003
3 березня 2013 19:00 Фукуока  Китай 2:5  Японія 2:57 13891
4 березня 2013 16:30 Фукуока  Китай 0:12  Куба 7 2:38 3123
5 березня 2013 17:00 Фукуока  Бразилія 2:5  Китай 3:13 3110
6 березня 2013 19:00 Фукуока  Японія 3:6  Куба 3:39 28860
М Команда В П HTH Р+ ІВ Р- ІП TQB
1  Куба 3 0 −
2  Японія 2 1 −
3  Китай 1 2 −
4  Бразилія 0 3 −

Група B
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
2 березня 2013 12:30 Тайчжун  Австралія 1:4  Китайський Тайбей 2:53 20035
2 березня 2013 19:30 Тайчжун  Південна Корея 0:5  Нідерланди 3:24 1085
3 березня 2013 14:30 Тайчжун  Нідерланди 3:8  Китайський Тайбей 3:09 22689
4 березня 2013 18:30 Тайчжун  Південна Корея 6:0  Австралія 3:31 1481
5 березня 2013 12:30 Тайчжун  Австралія 1:4  Нідерланди 2:50 1113
5 березня 2013 19:30 Тайчжун  Китайський Тайбей 2:3  Південна Корея 3:27 23431
М Команда В П HTH Р+ ІВ Р- ІП TQB
1  Китайський Тайбей 211−11017.0617.00.235
2  Нідерланди 211−1817.0817.00.000
3  Південна Корея 211−1317.0717.0−0.235
4  Австралія 03 −

Група C
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
7 березня 2013 19:30 Сан-Хуан  Венесуела 3:9  Домініканська Республіка 3:55 15055
8 березня 2013 18:30 Сан-Хуан  Іспанія 0:3  Пуерто-Рико 3:05 14974
9 березня 2013 12:00 Сан-Хуан  Домініканська Республіка 6:3  Іспанія 3:47 13421
9 березня 2013 18:30 Сан-Хуан  Пуерто-Рико 6:3  Венесуела 3:35 18800
10 березня 2013 12:30 Сан-Хуан  Іспанія 6:11  Венесуела 3:59 13395
10 березня 2013 19:30 Сан-Хуан  Домініканська Республіка 4:2  Пуерто-Рико 3:41 19413
М Команда В П HTH Р+ ІВ Р- ІП TQB
1  Домініканська Республіка 30 −
2  Пуерто-Рико 21 −
3  Венесуела 12 −
4  Іспанія 03 −

Група D
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
7 березня 2013 13:00 Скоттсдейл  Італія 6:5  Мексика 3:41 4478
8 березня 2013 12:00 Фінікс  Канада 4:14  Італія 8 3:27 5140
8 березня 2013 19:00 Фінікс  Мексика 5:2  США 3:29 44256
9 березня 2013 12:30 Фінікс  Канада 10:3  Мексика 3:44 19581
9 березня 2013 19:00 Фінікс  США 6:2  Італія 3:21 19303
10 березня 2013 13:00 Фінікс  США 9:4  Канада 3:18 22425
М Команда В П HTH Р+ ІВ Р- ІП TQB
1  США 211−0 −
2  Італія 210−1 −
3  Канада 121−0 −
4  Мексика 120−1 −

Другий раунд

Група 1
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
8 березня 2013 12:00 Токіо  Нідерланди 6:2  Куба 3:38 38588
8 березня 2013 19:00 Токіо  Японія 4:3  Китайський Тайбей 10 4:47 43527
9 березня 2013 19:00 Токіо  Китайський Тайбей 0:14  Куба 7 2:43 12884
10 березня 2013 19:00 Токіо  Японія 16:4  Нідерланди 7 2:53 37745
11 березня 2013 19:00 Токіо  Куба 6:7  Нідерланди 3:52 7613
12 березня 2013 13:00 Токіо  Нідерланди 6:10  Японія 3:30 30301
Вийшли у півфінал
М Команда
1  Японія
2  Нідерланди

Група 2
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
12 березня 2013 13:00 Маямі  Італія 4:5  Домініканська Республіка 3:17 14482
12 березня 2013 20:00 Маямі  Пуерто-Рико 1:7  США 3:22 32872
13 березня 2013 19:00 Маямі  Італія 3:4  Пуерто-Рико 3:46 27296
14 березня 2013 19:00 Маямі  Домініканська Республіка 3:1  США 3:17 34366
15 березня 2013 19:00 Маямі  Пуерто-Рико 4:3  США 3:24 19762
16 березня 2013 13:00 Маямі  Пуерто-Рико 0:2  Домініканська Республіка 3:58 25846
Вийшли у півфінал
М Команда
1  Домініканська Республіка
2  Пуерто-Рико

Фінальний раунд

Півфінали
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
17 березня 2013 18:00 Сан-Франциско  Пуерто-Рико 3:1  Японія 3:27 33683
18 березня 2013 18:00 Сан-Франциско  Нідерланди 1:4  Домініканська Республіка 3:09 27527

Фінал
Дата Час Місце проведення Результат Ін Тривалість Глядачі
19 березня 2013 17:00 Сан-Франциско  Пуерто-Рико 0:3  Домініканська Республіка 3:06 35703

MVP і Збірна кращих гравців

Найціннішим гравцем (MVP) турніру був визнаний пітчер збірної Домініканської республіки Робінсон Кано[4].

Найкращі гравці за позиціями[4]:

Позиція Гравець
К Ядіер Моліна
1Б Едвін Енкарнасьйон
2Б Робінсон Кано
3Б Девід Райт
ШС Хосе Рейєс
АФ Нельсон Круз
Анхель Паґан
Майкл Сондерс
ВХ Хіроказу Ібата
П Нельсон Фіґероа
Кента Маеда
Фернандо Родні

Посилання
  1. Правила на офіційному сайті.
  2. Результати і статистика на офіційному сайті.

Примітки
  1. Final Rosters for 2013 World Baseball Classic [Остаточні склади команд на Світову класику бейсболу 2013]. wbsc.com (англ.). 22 лютого 2013. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 27 березня 2017.
  2. Belson, Ken (1 червня 2011). Israel to Participate in 2013 World Baseball Classic. nytimes.com. Процитовано 27 березня 2017.
  3. International venues set for 2013 Classic. MLB.com (англ.). 25 вересня 2012. Процитовано 26 березня 2017.
  4. Perry, Dayn (23 березня 2017). World Baseball Classic: Previous champs, results, medal count, MVPs, All-WBC team (англ).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.