Сим

Си́м, Сем або Шем (івр. שֵׁם‎, Šēm; араб. سام‎, Sām) — у Біблії найстарший син Ноя[3]. Згадується у Книзі Буття (5-11) і І Книзі царів (1:4) Старого Заповіту. Родоначальник близькосхідних (семітських) народів: євреїв, арабів та інші. Його братами були Хам та Яфет. Від синів Ноя за Таблицею народів походять всі народи після потопу.

Сим івр. שֵׁם‎
Батько	Ной[1]
Брати/сестри	Хам[1] і Яфет[1]
Діти	Елам[2], Ашшур (син Сима)[2], Арпахшад[2], Луд[2] і Арам[2]
Частина від	Сим, Хам і Яфет^d
Персонаж твору	Genesis 5^d, Genesis 6^d і Genesis 10^d
Медіафайли у Вікісховищі

Розселення нащадків Сима й Хама за єврейським знанням.

Родовід

Адам

Єва

Каїн

Авель

Сет

Енох

Енош

Ірад

Кенан

Мехуяїл

Малелеїл

Метушаїл

Яред

Ада

Ламех

Цілла

Енох

Явал

Ювал

Тувалкаїн

Ноема

Мафусаїл

Ламех

Ной

Сим

Хам

Яфет

Нащадки Сима

За Біблією джерелами походять всі люди (і народи) після потопу від синів Ноя. Сим мав п'ять синів[4]:

• Елам- засновник одної з найдревніших відомих цивілізацій, стародавня країна на теперішньому південному заході Ірану із столицею Сузи.
• Ашшур — пов'язаний з Ассирією, стародавньою семітською державою у північній Месопотамії у ІІ — І тисячолітті до н. е.
• Арпахшад — праотець халдеїв, арабів, євреїв.
• Луд  — праотець лідійців.
• Арам — назва територій (Арамея) Сирії та високогір'я Лівану.

Примітки

1. 32 // Книга Буття
2. 22 // Книга Буття
3. Бт 5:32. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 6 червня 2015.
4. Бт 10:21. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 6 червня 2015.

Посилання

Holger Gzella. У: Sem/Semiten. Michaela Bauks, Klaus Koenen, Stefan Alkier (Hrsg.): Das wissenschaftliche Bibellexikon im Internet (WiBiLex), Stuttgart 2006 (нім.)